Аналіз вірша «Одчиняйте двері»
Тема вірша: розповідь про насадження більшовицького режиму в Україні.
Ідея вірша: комуністичний лад не приніс Україні ніяких позитив змін, а приніс лише страждання, біль та нещастя.
Художні засоби:
Епітети: голуба блакить, горобина ніч, незриданними сльозами.
Метафори: наречена йде, всі шляхи в крові.
Неологізм: незриданними.
Рефрен: одчиняйте двері – 1 і 3 рядки першої строфи; одчинились двері – 1 і 3 рядки другої строфи.
Віршовий розмір: ˘ ¯<span> (</span>наголос падає на другий склад) – ямб.
<span><u>Тичина
Павло Григорович </u><span> народився 27 січня 1891 року в селі Пісках на
Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі (хлопець мав чудовий слух і голос, тож співав у монастирському хорі),
потім у Чернігівській духовній семінарії
та Київському комерційному інституті. Під час навчання в Чернігові молодий
талант взяли під крило М. Коцюбинський та В. Cамійленко.</span></span>
<span>
Збірка
„Сонячні кларнети”, надрукована 1918 року, стала надзвичайною подією не лише
для української, а й для всієї слов’янської літератури, принісши нову мелодику,
нову форму, нове світовідчуття. </span><span>
Наступні
збірки „Замість сонетів і октав”(1920), „Плуг”(1920), „Вітер з України” (1924)
підтверджують визначне місце П.Тичини в українській поезії. Під час Другої
світової війни, коли саме буття народу було під загрозою, поетична сила Павла
Тичини вибухнула у віршах „Я утверждаюсь” і „Матері забуть не можу”.</span><span>
Помер
П.Тичина 16 вересня 1967 року.</span><span>
У
1973 році встановлено літературну премію імені Павла Тичини.</span><span>
Поруч
із суто дитячими віршами П. Тичини: „А я у гай ходила”, „Хор лісових
дзвіночків” – його пейзажні мініатюри здавна стали класичними зразками поезії
для дітей. Перу П. Тичини належать казки, написані за мотивами українського
фольклору: „Кожум’яка”, „Дударик”, „Івасик-Телесик”, „Як Дуб із Вітровієм
бився”, „Дума про трьох вітрів”, а також переклади та поетичні переспіви казок
Максима Танка (з білоруської); Алішера Навої (з узбецької) та інші.</span>
Рассмотрим изображение, где Никита Кожемяка тушит пожар. В руках у него емкость, размером с двухэтажный дом, из которой льется вода. Художник намеренно изобразил героя огромного роста, показав его богатырскую силу. Богатырь одет в светлую рубаху, темно-серый фартук, штаны светло-серые, красные сапоги. Художник изобразил еще одну черту характера Никиты Кожемяки, что богатырь всегда готов прийти на помощь людям, оказавшимся в беде. В рисунке художника Владимира Долгова Никита Кожемяка богатырского телосложения, в красно-коричневой рубахе. На груди и на рукавах рубахи орнамент белого и красного цветов. Длинный коричневый фартук. Светлые волосы средней длины, подвязаны красной узкой лентой.<span>Вокруг Никиты изображены плачущие дети. Глаза Никиты Кожемяки печальны. (Педагог кликает мышью по нижнему изображению справа: просмотр фрагмента из мультфильма). Жалко Никите детей беззащитных, которых легко может обидеть каждый, и соглашается помочь им.</span>
1.Серенада провалилася, бо вони заспівали не Галі, а бабі Хіврі. Вони в ночі переплутали хати, а потім вирішили такого не робити. Щоб знову не чекати ту ніч.
2. Так, бо нікто не хоче морочитися.
