<span>Я ніколи не був
акуратним. Мама часто сердилась: «І в кого ця дитина така?» Однак колись я
переконався в тому, що робоче місце кожного повинно бути в порядку. Ось ця
історія.
Зазвичай
я витрачав на уроки багато часу, кілька годин. Адже треба було зі всього безладу дістати саме той зошит, який мені
був потрібен. І дуже
добре, якщо гора зошитів не завалювалась за диван або на підлогу.
Підручники я міг використовувати як
плацдарм для військових дій
або як залізничну
колію. У такому разі спочатку мені хотілося погратися, а потім уже
займатися уроками.
Якось
я прийшов зі школи й охнув. На моєму письмовому столі панував ідеальний
порядок. Підручники акуратно стояли на поличці. Усі непотрібні ручки були
викинуті, а олівці красиво заточені й поставлені у стаканчик. З'ясувалось, що
за моєї відсутності приходила бабуся і довела до ладу кімнату.
Спочатку
я хотів розлютитися, проте сердитися не було на кого. Бабуся давно пішла.
За
деякий час я сів за уроки. І зробив їх на диво швидко. Всього за одну
годину!
Висновок
напрошується сам. Робоче місце має бути в порядку. Тоді не треба буде марно
витрачати час. А час — це найцінніше у житті людини.</span>
Ють-оканчание
а-суффикс
зив-корень
на-приставка
<span>1) альфа і омега - <span>початок і кінець чого-небудь; головне в чомусь, основа, зміст, сутність чого-небудь.
2) </span></span><span>ангельське терпіння - <span>безмірне і доброзичливе терпіння.
</span></span>3) <span>аристократ духу - <span>людина високого інтелектуального розвитку.
4) </span></span><span>бути на коні - <span>мати успіх.
5) </span></span><span>вавилонське стовпотворіння - <span>метушня, безладдя, сум'яття, галас.
6) </span></span><span>сім п'ятниць на неділю - <span>не має ні про що сталої думки.</span></span>
Н.в.: чотириста п'ятдесят шість мільйона сімсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот вісімдесят чотири учні
Р.в.: чотирьохсот п'ятдесяти шести мільйонів семисот дев'яноста шести тисяч п'ятисот вісімдесяи чотирьох учнів
Д.в.: чотирьохстам п'ятдесятьом шести мільйонам семистам дев'яносто шести тисячам п'ятистам вісімдесяти чотирьом учням
Зн.в.: чотириста п'ятдесят шість мільйонів сімсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот вісімдесят чотири учні
Ор.в.: чотирьохстами п'ятдесяти шістьма мільйонами семистами дев'яносто шістьми тисячами п'ятистами вісімдесятьма чотирма учнями
М.в.: у чотирьохсот п'ятдесяти шести мільйонів семисот дев'яносто шести тисяч п'ятисот вісімдесяти чотирьох учнів
Якби птахи і звірі вміли говорити, то я вважаю, що світ став би кращим і справедливішим. Люди змогли б розуміти їх бажання і у кожного б з"явились свої маленькі друзі, що в змозі порадити або втішити у складну хвилину. Якщо хтось заблукав би в лісі, то звірі завжди б могли підказати дорогу. А людина яка проходить повз осиротіле звірятко навулиці ніколи б не залишилась байдужою. Тоді б ми змогли жити в гармонії і злагоді з усім живим.