Добра то річ - допомагати людям похилого віку.
-Доченька!
- Да, мама?
- Дочка, пожалуйста, прекрати разбрасывать по парку фантики! Смотри, как некрасиво – кругом зеленая травка, одуванчики, и тут твои бумажки валяются!
- Ну, извини, мама…
-Катя, разве я не учила тебя, что фантики нужно выбрасывать в урну?!
- Да, конечно, но это невозможно!
- Почему вдруг невозможно?
- Мама, здесь нигде нет урн!
- Катя, если урн нет, то нужно решить проблему другим способом.
- Взять спички и сжечь мусор!
- Катя, я серьезно. Например, сложить фантики в пакетик или свернуть и положить в карман.
- А дома выбросить?
- Можно и не дома, можно просто до ближайшей урны дойти и выбросить.
- Мама, дай мне, пожалуйста, пакетик. Я сложу в него фантики.
- Вот-вот, совсем другой разговор! Возьми, дочка.
- Спасибо.
- Не за что. И больше, пожалуйста, мусор не разбрасывай! Природу надо беречь.
Переказ тексту "Привиди катастроф"
Розкопана до
мертвого піску, загиджена хімічними відходами, наша земля потерпає та викликає
до себе співчуття, немов вона – жива істота. І, насправді, вона жива – так кажуть
люди, які працюють на землі, адже якщо відноситися до землі з любов’ю, вона неодмінно відповість добром. Нам важко у
це повірити, але, ми залежні від землі набагато більше, ніж вона – від нас. Зрештою,
всі ми, люди, потерпаємо від природних катаклізм значно більше, ніж черв’яки та комахи.
Стояв Іван безпорадний<span> згублений у липкому тумані.</span>
КорИсний
Вот наголос до цього слова