Скандальна жінка, феміністка-піонер української літератури написала книгу, у котрій, як на мене, багато чого від неї особисто. Вона хотіла бути вільною від умовностей світу, жити, як їй заманеться, і саме про таких героїв писала. Символічно, що повість присвячена Тарасові Шевченку, який теж так хотів бути вільним і так мало був таким. Мені здається, це один із небагатьох творів української літератури, у якому настільки органічно відтворено саму суть кріпацтва: ти не маєш жодних прав, цілковито залежиш від волі панів і - може, ще гірше - панн. Особливо, коли вони, як наша інститутка, - примхлива, егоїстична, лукава злюка. І пішло шкереберть не одне життя...
Подробнее на livelib.ru:
<span>https://www.livelib.ru/work/1000455799/quotes-institutka-marko-vovchok</span>
я отношусь к людям которые предали свою родину очень плохо они поступили не хорошо
Лучше менять слова местами,так как взято из книги "Усі твори" и наверняка с нее пишут все.
замовкло , затихло ,принишкло
Додому.
<span>Епітети: бурштинова гербата, тополеві вранішні тумани, сірий тулуб, золоте тло, натруджений двигун, весна крижана.
</span>Порівняння: літак аж ніби крилами змахнув.
Метафори: у мареві марень, розмов; натруджений двигун тамує стогін, зелені леза юної трави.
Повтор: шкода Москви.
Катерина.
Епітети: теплий хліб, барвні сни, біле поле, біла Катерина, невимовний біль.
Порівняння: мов велике коло біле небо навздогін летить.
Повтори: з немовлям, притнутим до грудей.
Метафора: Шевченкова мадонна.
Оксиморон: вилами розхитували трони.
<span>Інверсія: про дівочу цноту, про калину не співай, поете, не квили. </span>
