1 -б івасі-сардина(вона)
Міссурі ріка - вона
СБУ- Служба Безпеки України,служба -вона
Чилі - країна вона
2 -г
земле, круче, вітре, ноче
У - простий, непохід.
Поміж - складний, похід.
До - прост., непохід.
На - прост., непохід.
Серед - простий, непохід.
В - прост., непохід.
Через - прост., непохід.
З - прост., непохід.
За - прост., непохід.
Навколо - складний, похід.
Від - прост., непохід.
сумно: сум - кор., н - суф., о - суф.,
курличучи: - курлич - кор., учи - суф.,
пролітати: про - прист., літ - кор., а - суф., - ти - суф;
бігти: біг - кор., ти - суф.,
ревучи: - рев - кор., у - суф., чи - суф.;
ревучі: рев - кор., уч - суф., і - кінч.,
водоспади: - вод- кор., о - соед. гласная, спад - кор., и - кінч;
уважно: у - прист., важ - кор., н - суф., о - суф.,
читаючи: чит - кор., а - суф., ючи - суф.,
книгу: книг - кор., у - кінч.
Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
<span> Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється. </span><span>Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш. </span>
<span> Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки. </span>
<span> Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь. </span>
<span> У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку. </span>
<span> Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка. </span>
<span> Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі. </span>