Був прекрасний, сонячний і світлий день. Друзі Сашко і Юрко зібралися в ліс по гриби. Природа вражала красою. Співав соловейко, пахли квіти. Навколо панувала тиша.І враз із кущів хтось вийшов. То був справжній ведмідь. Він запросив хлопців на чай. Вони трохи злякались і здивувалися. Але коли пішли далі, то побачили дерев’яну хатинку.Вона мала просто казковий вигляд! І було в ній так затишно, як у Сашкової бабусі в селі. Все поскладано, прибрано, чисто. Ведмідь сказав: «Будьте як удома» — і пригостив хлопців чаєм.Після цього ведмідь повів Сашка і Юрка до галявини. Там вони побачили білочку, що привітно усміхнулася їм, і зайчика, котрий подарував друзям морквину. Згодом хлопці попрощалися з казковим лісом та його мешканцями і пішли додому…Раптом Сашко прокинувся. На жаль, все це йому тільки наснилося. Але він ніколи не забуде цієї пригоди!
Дівчинка всією душею полюбила українську пісню.
В этом предложении не нужны знаки препинания
Нехай земля квітує всюди природу збережемо люди
Варіант Г:
чути - це присудок, виражений інфінітивом (неозначеною формою дієслова)