Дівчачий, дерев'яні, квіткова, шкільний, живописних, ранковий, нічна, лісовий, річковий, дорожній
Вы когда нибудь летали по небу? Ходили голыми ногами по теплому, мелкому песку? Может быть бегали босиком по нежной, зеленой травке?
так вот, море- очень похоже на все это. Для нас, морских жителей-океан воды-это небо, дно моря-песок и нежная зеленая травка. А мы обитатели морского дна- это вы люди. Мы также красочно разнообразны как и вы, разной расы. У нас так же есть царь, как у вас президент. У нас так же есть работа как и у вас. Но в отличии от вас людей, мы вас не кушаем. Обитатели морского дна вам дарят неземную красоту.
(ну как то так, дальше можно развивать тему...)
Чего ? напиши по русскому
-Привіт!-сказав Дмитрик(можеш підставити своє ім*я)
-Привіт,друже!-відповів Олег.
-Як школа?
-Поведінка однокласників незадовільна ,- промовив Олег.
-Чому?Все настільки погано?-запитав Дмитро.
-Звісно,я б дарма цього не говорив.Дівчатка заздрять одне одному,хлопці злі.
-Можливо,у них є позитивні риси,давай знайдемо у них щось хороше.
-Добре,-хоробро відповів Олег.
-У вас у класі панує щедрість,доброта?
-Звичайно,кожен пригощає,-впевнено сказав Олег.
-От,бачиш все не так тяжко.Ви довіряєте одне одному?-запитав Дмитро.
-Безперечно,у хлопців і дівчат свої секрети.Ми бережемо їх.
-Ви збираєте кошти або матеріальні речі на благодійні акції?
-Так!
-Це ще одна позитивна риса характеру-милосердя,добродушність,пояснив Дмитро.
-Коли хтось впав,поранився або ж засмутився за оцінку-ми завжди допомагаємо,і морпльно й фізично.
-Це взаємодопомога.
-Одного разу ми з класом поїхали на виставку картин.Затримався автобус,але всі чекали.Потім,ніхто навіть слова не промовив:,,Чому ж так довго?"-сказав Олег.
-Це витримка й порядність.<span>Тут все зрозуміло. Таку якість характеру не отримаєш у спадок. Її в людині батькам треба виховувати власним прикладом.
</span>-Оптимізм теж ,як риса характеру?-запитав Олег.
-Безумовно.<span>Люди, які ніколи не сумують і радуються кожному дню. На них хочеться рівнятися і бути такими, як вони,-сказав Дмитро
</span>-Оленка образилась на мене й не пробачила,але за декілька днів захотіла знову дружити.Вона правильно вчинила?
-Без сумніву,що правильно.Потрібно вміти пробачати.
-А що ж таке альтруїзм?Це негативна риса?-сказав Олег.
-Ні!<span>Це повний антипод егоїзму. Егоїсту ніколи не зрозуміти альтруїста, а ось альтруїст зрозуміє, вислухає, простить і навіть допоможе.
</span>-Зрозуміло!Все таки мої однокласники мужні,можуть підтримати,доброзичливі,щедрі,кмітливі,розумні й взаємоповажні.
-Які б вони не були,вони все одно хороші,-переконав Дмитро.
-Давай прощатись,бо вже четверта година.Потрібно поквапитись,-промовив Олег.
-Бувай!Зустрінемось завтра.
-Бувай!
Цікаве питання. Нам потрібно володіти комп'ютером, тому що в XXI столітті майже вся робота пов'язана з комп'ютером. Графіки, таблиці, текстові роботи - все це важко було б робити від руки, чи не так? А ще багато різних проектів створюється завдяки комп'ютеру. Важко від руки зробити 3D модель будівлі. А ще комп'ютер тісно співпрацює з інтернетом, без якого дуже важко прожити сучасній людині, якщо не враховувати інші гаджети. Звичайно, якщо відмовитись від всіх послуг комп'ютера, буде здаватись, що ти відірваний від світу, знову ж таки не враховувати інші гаджети. Як же ж звичайні тінейджери залишаться без своїх ігор з ідеальною графікою і озвучкою?! А як вони залишаться без цікавих відео на YouTube? Як бути без одного з найважливіших факторів життя в інтернеті? Я маю на увазі соціальні мережі! Як тінейджери не будуть переписуватись емоджі і обмінватись цікавими фотографіями з Інстаграму? Дуже важко уявити життя без комп'ютера. І хоч як батьки не були проти комп'ютерів, звикати жити без комп'ютера буде важко. Комп'ютер - це одна з важливих речей в житті. В ньому багато чого можна зробити, і це знають всі. Комп'ютер - гарний помічник у всіх справах. Але користуватися ним потрібно з розумом.
