Мова- це душа народу.Якщо забувається мова, то народ який користувався нею, зникає. Але не фізично, а морально.Українська мова- одна з найкрасивіших і наймилозвучніших мов світу. Вона прийшла до нас від наших прадідів, збагатившись протягом багатьох століть.І, як дорогий алмаз, засяяла на устах кожного українця в умовах незалежності.Мова- скарбниця духовності народу, основа культури нації. Це найбільший її скарб.Народна мудрість каже: "Рідна мова дорога людині, як саме життя". У мові - уся доля нашого народу.У ній заховані всі наші думки. сподівання , мрії про прекрасне, а особливо прагнення до волі.<span>Пройшла наша мова тернистий і важкий шлях.Мову простого українського народу передав нам у спадок Г.Сковорода, вдосконалив її І.Котляревський, а основоположником сучасної української мови став наш великий Кобзар-Т.Шевченко.Він наказував нам, щоб ми любили, знали і вивчали її. Тож збережімо силу і красу нашого українського слова, бо мова-скарбниця духовності народу.</span>
Де добре, там і Батьківщина.
Наскільки хто сам себе поважає, настільки й друзі його поважають.
Якби не було "якби", то кожен був би досконалим.
Якщо нині погано, то не завжди так буде.
Треба жити для інших, якщо хочеш жити для себе.
Стислість потрібна, щоб думці надати польоту.
Не допоможе важкий гаманець, бо він тебе зв'яже.
Зв'яжи язика, коли розуму бракне.
<span>поділити слово на склади крильця: криль - ця .</span>
На світі є дуже багато вродливих людей. Такі красиві дівчата, мужні хлопці. Але хтозна, які вони всередині?
Я вважаю, що людина повинна піклуватися не про свою зовнішню красу, а про свій внітрішній емоційний та духовний стан.
Не раз бувало: он, сидить на скамійці дівчина чарівної краси. Підійдеш, а вона за характером найсправжнісінька грубіянка!
Недарма кажуть, що зовнішність брехлива.
Або, наприклад, йде, на вигляд, мужній та вродливий хлопець. А якщо познайомитися з ним ближче, виявиться, що він палить, п'є...
Одже, лише внутрішня краса людини може врятувати світ!
Если мало, то дополни сам(а)
