МОЯ БАБУСЯ. Я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. Її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло і щирість навіть тоді, коли бабуся гнівається. Коли б я не приїхала, на бабусі була біленька хусточка, яка різко відтіняла чорні брови і засмагле обличчя. Іноді хусточка зсувалася набік, і з-під неї вибивалося пасмо сивого волосся. Бабуся знає багато казок, і мені подобається слухати її тиху неквапну оповідь. Ось така вона, моя люба бабуся.
Це було дуже далеке дитинство. Мое крисло болило вид перегару, а я сидив та пив мед. А воно стикало на мои грязни вуса, яки я не мив. Це будлто найкраще дитинство!
Оного разу ми з друзями пішли у ліс.
-Іванко як це ми не зробили цього раніше?-запитав Олексій.
-Не знаю!
-Тут стільки грибів!
-Спраді.
-Ой іванку а хто це йде?
-Ой та це ж мавка!
-З того місця ми швідко накивали п'ятами!
1. Головні: вітер - підмет, шумів, зривав - однорідні присудки.
Шумів(де?) вгорі.
Зривав(що?) листя.
Листя (з чого?) з дерев.
2. Головні:сонце - підмет, піднялося, висушило - однорідні присудки.
Висушило(як?) швидко.
Висушило (що?) росу.
Висушило (де?) на траві.
3. Підмет- місяць, присудок - світив, заливав.
Світив (куди?) у вікно.
Заливав (що?) кімнату.
Заливав (чим?) світом.
Світом (яким?) холодним.
Світом (чиїм?) своїм.
4. Підмет - ми. Присудок - зупинилися.
Зупинилися (коли?) через хвилину.
Зупинилися (де?) перед будинком.
Будинком (яким?)дерев`яним.