Це було давно,за царя Омелька,коли земля була тоненька....
Був-не-був,та люди кажуть,що був...
В Тридев"ятому царстві,в тридев"ятому панстві жили-поживали....
<span>Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.</span>
<span>
</span>
<span><span>Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.</span></span>
<span><span>
</span></span>
<span><span>
</span></span>
Я дуже хочу відчувати себе дорослим, прагну визнання моєї самостійності з боку рідних і знайомих, тому намагаюся віднайти гідні шляхи здійснення своїх бажань. На шляху змужніння дуже вчасно трапився мені вислів Феофана Прокоповича про основний критерій справжньої радості. Дійсно, запорукою радісного щасливого життя є саме совість, чисте сумління.
<span>Зап'ясний [з а п' й а с н и й] 8 букв, 9 звуків, 3 склади
Шістнадцять </span><span>[ш ' і с н а ц' : а т' ] 11 букв, 8 звуків, 3 склади
СПРОЩЕННЯ
</span>Групи приголосних, де найчастіше відбувається спрощення:<span>- ждн – жн (тиждень – тижневий);</span><span>- здн – зн (проїздити – проїзний);</span><span>- стн – сн (честь – чесний);</span><span>- стл – сл (стелити – слати)</span><span>- слн – сн (ремесло – ремісник)</span><span>- стц – сц (містити) – місце);</span><span>- лнц – нц (сонце – від «сълньце»);</span><span>- рдц – рц (серденько – серце);</span><span>- сткл – скл (скло від стъкло);</span><span>- рнч – нч (горно – гончар;</span><span>- скн – сн (тріск – тріснути);</span><span>- зкн – зн (бризкати – бризнути).</span>Увага: на письмі спрощення спрацьовує лише для української лексики.<span>Винятки: шістнадцять, кістлявий, хвастливий, пестливий, хворостняк, зап’ястний і похідних від них.</span><span>Увага: в словах іншомовного походження і у винятках спрощення приголосних відбувається лише у вимові, тобто спрощення треба показати лише у фонетичній транскрипції. Наприклад: зап’ястний – [запйáсниǐ]; студентський [студéнс'киǐ]. Цей факт слід враховувати при розв’язанні завдань на кількість звуків і букв, а також на голосні/глухі приголосні.</span>
<span>Писанка (крашанка) — символ-вшанування могутнього бога Рода, який має здатність перевтілюватися в сокола. У предковічні часи Сокіл-Род зніс яйце, з якого народився Всесвіт.</span>
Легенда розповідає: «Була сувора зима. Птиці не встигли вилетіти у
вирій, гинули, замерзали. Люди шанували птиць, як Божі створіння, що
приносять весну та радість після холодної зими, позабирали всіх птиць,
відігріли в себе й тримали в хатах цілу зиму. Стало сильно пригрівати
сонце, весна наближалася. Птиці вилетіли з хат і полетіли у вирій.
Звідти повернулися і всім принесли писанки та весну. З того часу й стали
люди писати писанки.»
Люди вважають. що в писанці зосереджена чарівна магічна сила, яка наділена здатністю приносити добро, щастя.