Я хочу жити в суспільстві,в якому мене будуть любити,поважати.Адже нікому не хочеться,щоб з його рішенням ніхто не рахувався.Напевно майже всі з вас хочуть,щоб до вашої думки прислухувались.Найважливіше у суспільстві на мій погляд це розуміння.Щоб у людей було розуміння до інших.Ось в такому суспільстві я б хотів (хотіла) жити.
Зима-прийшла зима
сонце-прокинулось сонце
струмок-біжить струмок
небо-засмутилось небо
в- твердий приголосний
е- голосний
д- твердий приголосний
м - м’який приголосний
і - голосний
д- м’який приголосний
ь- м’який знак не позначає звук
У наший час багато людей потрапивши у скрутну ситуацію, починають панікувати, не розсудивши її. Звісно, кидатися в істерику легше аніж просто подумати над самою проблемою і як її розв'язати. Тому я вважаю, що прислів'я " Сперш розсуди, а потім засуди" говорить нам не сприймати все близько до серця відразу, а проаналізувати ситуацію і дати їй певну ціну вирішення.
Голуби є символом любові й ніжності. Тому люди завжди з турботою ставляться до птахів сіро-голубуватого забарвлення, сподіваючись на добро й мир на планеті. Я дуже люблю годувати голубів, коли ми з батьками ходимо не прогулянку до парку. Всі вони різні, але одного голуба я запамятав дуже добре. А голуб був чудесний! Неякийсь собi там сивак копiйчаний, а такої чистої сiрої мастi, що, здавалося, хтось умисно, коли голуб був увесь чорний, узяв та рiвненько й дрiбненько поцюкав його бiлим. Тiльки кiнцi пiр’їн на хвостi та на крилах лишилися чорнi, як у чорнило вмоченi. Голiвка ж яка: малесенька, витончена, не кругла, а довгастенька! А дзьобик: це ж не дзьобик, а пташине зернятко, нiжне, рожеве… Шийка горда, не довга й не коротка, спинка ввiгнута, хвiст трубою, i пiр’їн уньому десь не менш тридцяти шести. А крила ж, видно, такi легкi та сильнi, як пушинку, тiло носять.