Жовте листя повільно кружляло в повітрі(підмет - іменник). Воно стиха опускалося додолу, встеляючи все довкола золотим килимом (підмет - займенник).
Ніде, мабуть, не буває так добре, як на городі. Ляжеш коло грядок на гарячу землю горілиць, лежиш, дивлячись у небо, і така довкола тиша, наче ти зостався сам-самісінький на все село, на всю землю.
Притулишся вухом до землі, ніби сподіваєшся від неї на відповідь, а вона мовчить, не озивається, не видає жодної своєї таємниці. А може, вона й відповідає, тільки ти не годен утямкувати її мову? І напружуєш слух, аж заплющуєшся — жодного звуку. Нишкне земля в німому чорному мовчанні.
<span>Коли я зашла у парк, </span>у вічі кинулись красуні ялинки. Коли він ішов з першими променями сонця на роботу, на нього напав вовк. Коли я прочитала оті рядочки,якийсь особливий настрій огорнув мене.Коли я випила таблетку, у мене перестала боліти голова. Платформа опустіла, але на ній залишились голуби та горобці.
О/с`ен/ний - 3 слога (а с` `э н` и й`)
о - (а) - гласный, безударный;
с - (с`) - согласный, глухой;
е - (`э) - гласный;
н -
= (н`) - согласный, звонкий, сонорный;
н -
и - (и) - гласный, безударный;
й - (й`) - согласный, глухой/звонкий (не помню точно)
______________________________________________
7 букв, 6 звуков