<span>Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. «Це на удачу, ця квітка - щоб добробут був у сім’ї» - розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. «Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці», - продовжує вона: «Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. Можливо і ти колись захочеш дізнатись про це більше». З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.</span>
Гроза - Називний відмінок бо відповідає на питання хто?що?
Ночі - Родовий відмінок бо відповідає на питання кого? чого?
На вулиці, пташки співають, жайворонки, зозулі... Все тихо, немов світ пустий! Ось прокидаються підсніжники, трави та інші рослини. Раннє сонечко, заливається яскравим, теплим промінням! Неначе дівчина-весна пробігає, вона-прокинула всіх пташок, все зробила весняним! ТИхий ранок, тиха весна! Ось бачу три дівчинки вибігло погратись... Добре, добре що не самотн<u></u>я!<u><span></span></u>
Одцвітають чорнобривці, посаджені маминими руками.
Ще спить земля, засипана снігом.
Каштани, розбуджені весною, нагадують свічки
Оленка, забута батьками, залишилася в садочку
Перевірне слово пишатися.