<em>За що, не знаю, називають хатину в гаї тихім раєм (Т.Шевченко</em>).
<em>Минали роки, віки, тисячоліття; Сонце росло, росло, падало і тихо спускалось додолу (М.Коцюбинський).</em>
<em><em>Кілометрів зо три ліс тягся, густий і незайманий (Ю. Яновський)</em>.</em>
<em>питальні</em>
<em>А хто ж з українців не любить пісню?</em>
<em>Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець?</em>
<em> Де там давай, хіба туди ружжо дострелить, на отаку глибочінь?</em>
<em>
</em>
<em>А скільки там диких качок! </em>
<em>Так у тих книжках написано, що колись було впіймано сома вагою на чотириста кілограмів!</em>
<em>Вона держить у своїх обіймах навіть хатнє повітря, й так хочеться вибитись з-під її гніту, вийти з дому і скинути її з себе!</em>
Одного ранку ми з батьками пішли до лісу. Я був дуже схвильований, з нетерпінням чекав побачити на власні очі дари осені. Перед входом до лісу я побачив дружну сімейку опеньків, що неначе вітали нас і запрошували до свого царства. Через кілька кроків - жовтоголові маслюки, які вже не були такими дружелюбними. Їм не сподобалося, що хтось зайшов на їхню територію. Потім мені впала в око тендітна ліщина, яка щедро подарувала нам свої горішки.
Мені дуже сподобалася наша невеличка подорож та світ, який відкрився мені. Стомлені, але задоволені, поверталися додому!
Не лови гав , приший гудзик , ой в мене відірвався гудзик
<span>Біля вікна сиділа бабуся </span>та сказала <span>Марійц</span><span>і: мама тебе вдягаэ,взуваэ,доглядаэ за тобою,а ти ще й не довольна?Якщо тоб<span>і не довподоби н<span>іяк<span>і черевики то йди до школи боса,як я колись ходила...Мар<span>ійка здивувалась, та спитала: -Бабусю,вам теж були черевички не довподоби?бабуся засм<span>іялась та сказала: -Ні, просто тод<span>і грошей , бо моя мати заробляла копийки,за як<span>і можна було купити т<span>і</span>льки хл<span>і</span>б, ми <span>і</span>ли один хл<span>іб, а тобі й це, й то купляють...Шануй те,що в тебе э, <span>і не зав<span>ідуй тим, в кого э б<span>ільше чем в тебе...Д<span>івчинка закам"ян<span>іла, в<span>ід розказу бабус<span>і та сказала мам<span>і:-Мамо, давайте я сама взуюся!Дякую мамо,дякую бабуся!</span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span><span><span><span><span><span><span><span><span><span><span><span>Мама та бабуся не зрозум<span>іли чому <span>ім дякуэ вона але усм<span>іхнулись дивлячись на не<span>і</span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>
