— Багато квітів вітають мене своїми пахощами, своїм таємничим шепотом. Тільки ви, невдячні, мовите й на мене не дивитесь. А я ж напуваю вас дощиком, зігріваю сонечком.

— Ні, ми не такі,— відповіли квіти польові.— Ми тобі дуже вдячні, але не сміємо про це сказати.

— Гаразд, якщо ви не можете піднятися до мене, то я прихилюся до вас.

І небо просило землю виростити серед колосків клаптики його самого. Так небесна голубінь розлилася серед золотих хлібних ланів. І колоски змогли нахилятися до голубих квіток, пестити їх і розповідати про свою любов до синього неба.

Може, тому, що волошка — небесні очі на землі, а квітами люди лікують хвороби очей.

0 0

4 года назад

Твір мініатюра Чому я пишаюся своїм товаришем?

Евгений Шипшов [1.7K]

Своїми друзями я пишаюсь та буду пишатися, а особливо, своїм товаришем (ім'я).
Мій товвриш ніколи не кине просто так у біді. Він допоможе у скрутній ситуації, і дасть гарну пораду. Мій товариш дружелюбний, справедливий та любить спілкуватися. Він не любить коли починають ображати молодших та не поступаються старшим. А також мій товариш цінує те, що є.
Ось, за що я ціную свого товариша.

0 0

4 года назад