<span>Підїзд [п` і д` і з д] = о = о - - 6 букв, 6 звуків, 2 склади (під-їзд)</span>
Ломитися у відчинені двері - <span>твердити, доводити загальновідоме, те, чого ніхто не заперечує;вникати у щось загальновідоме, прагнучи краще розібратися.
Грати з відкритими картами. ---</span><span>Дії, розмова без приховування правди, справжніх намірів, задумів
Не в тім'я битий. --не дурний, д</span><span>освідчений, практичний, бувалий
Відкраяна скиба -людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно.</span>
Яким я уявляю майбутнє України
Я люблю свою батьківщіну. Люблю її безкрайні простори, засіяні золотавим колосом, могутнє Дніпро, що широко простягається вздовж великих берегів, пронизуючи саме серце моєї держави. Я люблю свій народ, і знаю що він любить мене. Україна багата та вродлива наречена, яку весь світ вважає могутнью та непокорною. Вона омита кров’ю своїх сінив багатою віковічною істрією. Не одне століття вона боролася за свою незалежнисть. Дух незламності живе в серці кожного українця, в його крові тече загартованність та жага до жіття.
Україна в майбутньму стане перспективною державою, бо вона має працьовитий народ. В її землях найцінніше, що може дати природа людині. Ми маємо все що може зробити нас щасливими: природні ресурси та сімейні цінності, культуру та розумовий потенціал. Ми маємо обрати вірний шлях, що приведе до розвитку ураїнського суспільства. Україна стане розвиненою промисловою державою. Її майбутнє за технічним розвитком, адже українці—це розумна нація. Величезна кількість вчених українців, працює закордоном, бо їх там цінують більше. Але Україна зможе навчитися цінувати та підтримувати інтелектуальний талант свого народу, вона забезпечуватиме гідне життя найуразливішу ланку суспільства.
Україна зможе підвестися з колін, припинити кровопролиття свого народу. Не допустити розірвання на шматки. Вона не може мати іншого шляху, адже вона робила це завжди і зробить це знов. Я пишаюся своїм корінням, своєю культурою, своєю вірою в світле майбутнє України. Жовто-блакитний прапор завжди символізуватиме блакитне чисте небо, та безкрайні простори золотавої пшеніці. Мій народ збереже свою історію. Від моря до гір, від степу до рік, від дідів до сінив, від матері до дитини, ми все пронесем та віддамо нащадкам, бо то наша істрорія, то наша земля.
Свою маму я привітаю її улюбленими квітами. Хризантеми бувають різних кольорів рожеві білі червоні жовті чевоно-багряні фіолетові з відтінком білого. Кольорів є багато, але не кожен підходить для подарунка на день народження. Жовті несуть розлуку я б ніколи не подарувала мамі квіти такого кольору
<span>Сімейні традиції це те, що скріплює сім'ю, робить всіх її членів одним цілим. Саме вони протягом багатьох років і зміни поколінь зберігають єдність родини. Вони передаються від покоління поколінню, а можуть бути введені знову. Все залежить від того, чи бачить сім'я потребу в своїх традиціях.
</span><span>Широко відомої сімейною традицією була і залишається передача цінних речей від старшого покоління молодшому. По жіночій лінії часто передаються прикраси, а по чоловічій - предмети інтер'єру, зброю. Пощастило тим сім'ям, де до цих пір дотримується ця сімейна традиція, але її можна привнести в будь-яку молоду сім'ю. Не обов'язково передавати своїм дітям, онукам старовинну річ. Можна купити щось нове, наприклад, картину місцевого художника або золоту прикрасу і подарувати доньці чи синові зі словами прохання передати онукам. Всі сімейні традиції колись зароджувалися, тому не потрібно боятися або обмежувати свого бажання привнести особливу традицію в свою сім'ю. </span><span>У Росії чимало сімей, традицією яких є те, що кожне нове покоління продовжує справу старшого. Цілі династії лікарів, військових, вчених свято шанують традиції предків і розвивають справу, колись давно розпочате родичами. У сучасному світі зберегти таку сімейну традицію складно. З кожним роком можливості для вибору людиною професії та роботи збільшуються, тому не варто ставити за мету привнести таку сімейну традицію. Можна прищепити дітям повагу до професії батьків, але не примусити їх її полюбити. Дорослим завжди складно йти на поступки, але в цьому випадку на них штовхає саме життя.
</span><span>Сімейні традиції часто прив'язані до конкретної дати. Майже всі ми в дитинстві рік від року дотримувалися одну сімейну традицію - зустрічати новий рік у колі сім'ї. Не дарма говорять, що новий рік - сімейне свято. Саме в ніч з 31 на 1 за одним столом збирається вся родина, всі люблять один одного, близькі люди. Як зустрінеш новий рік, так його і проведеш, тому завжди хочеться зустріти свято в теплому колі рідних людей, щоб весь наступний рік бути разом, такими ж щасливими, задоволеними та веселими.
</span><span>Зібрати всіх за одним столом просто, коли діти ще маленькі, але коли вони виростають, у них з'являються свої друзі, веселі компанії, з якими хочеться відзначити свято. Утримувати нікого не варто. Сімейну традицію можна сміливо перенести на іншу дату. День народження глави сімейства або господині, мама, хранительки сімейного вогнища, найкращі дати для того, щоб вся родина зібралася разом і підняла келихи на честь свята. Те ж саме стосується і дати утворення нової сім'ї - річниці з дня весілля. Якщо святкувати річниці весілля як самі справжні свята, з пишним столом, смачними стравами, святковим тортом, то з самого раннього дитинства діти стануть розуміти значення сім'ї в житті людини, її цінність. Для збереження моральних цінностей це має величезне значення.
</span><span>Насправді будь-який сімейний свято може починатися з невеликою сімейною традицією. Наприклад, ніхто не сідає за стіл перш найстаршого родича або не виходити з-за столу, поки не буде спробувати перший шматочок торта.</span>