Ответ:
хай буде сад(підмет) і дерево(додаток) крислате(означення) і кіт вуркіт (означення) і ще багато див(додаток).
старенька(означення) груша(підмет) дихає(присудок) на пальці(обставина) їй певно сняться(присудок) жмені(додаток)
груш(додаток)
Виконати транскрипцію слів слід так:
легко - [лехко] - відбулося уподібнення (виняток)
кігті - [к'іхт'і]- відбулося уподібнення (виняток) з правил
<span>сестра - [се(и)стра] - е наближаеться до и.</span>
Одного дня на ловочці сиділи сусіди.Хлопці грали у футбол,дівчатка стрибали ризинки .І моя команда програла коли ми грали у футбол.Ядуже розізлився і крикнув навздогін іншій команді не цензурне слово це почули мої сусіди .І тогож дня я добре получив від тата.І батьки хлопчика якому я крикнув прийшли сваритися зі мною .Я вибачився і коли я проводжав не бажаних гостів мені сказали
-Погане слово ти забудеш, а інші ні знаєш Ласкаве слово як весняний день
Жило было слово нет. Оно всем отвечала :"нет" на любую прозьбу.И вот когда-то случилось так что слово нет встретило слово да.И убило слово нет. С тех пор появились такие люди которые не могут сказать нет! Вот и сказочки конец а кто слушал молодец)
ався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку.
Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. Та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. Ми не придавали цьому ніякого значення. А від мами Анатолій та Данило чули, що Олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. У Олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. А осінь наступає з вранішніми прохолодами, а незабаром почнуться дощі та заморозки.
Ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці Олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.
Тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город Олексія, щоб зібрати урожай, допомогти однокласнику. Так ми і зробили. До нас ще приєдналася мама Петрика, яка давала вказівки, радила.
Працювали ми до темряви. Зате вже пізно вечором привезли у двір Олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. Допоміг нам це привезти на машині батько Сергія, бо він шофер.
Олексій не зрозумів одразу, що діється. Але потім йому стало все ясно. На очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.
Розчулений, він щиро подякував усім нам за допомогу та увагу до його сім'ї.