Степ, осяяний сонцем, лежав перед нами.
Заглиблений у думки, я тебе не помітив.
Наляканий світлом, хижак підняв голову.
Непокоючись про сина, мати не спала.
Я й досі не можу заснути, згадуючи її пісні.
Сказавши пару слів, вона пішла.
<span>Привіт!
- Привіт, як справи?
- Добре. Як гадаєш, на цих вихідних куди підемо? В кіно чи в парк до хлопців?
- Давай у кіно. Гадаю, там проведемо час краще.
- Добре...А ти уроки вже зробив?
- Поки що, ні. Але гадаю, що час ще є. А ти?
- Ні. Не зараз, буду готуватися до вихідних.
- Добре. До завтра тоді.
<span>- Бувай.
</span></span>
Пре- префикс, мудр- коринь, ий- закинчення
Дорогі <u>бабуся та дідусь</u>
У нас все добре. На цих канікулах, моя молодша сестра приїде до вас. Сподіваюсь ви цьому раді. Якщо я зможу, то теж приїду. <u>Бабусю</u>, сподіваюсь ти спечеш нам свій періг із яблуками. А ти, <u>дідусю</u>, зроби нам гойдалку, чи ти вже її зробив? Як у вас справи? Чекаю відповіді.
Ваші онучки.
*підкреслені <u />- звертання
- Привіт Дарино. Бачу, що ти також була на цій виставі. Як вона тобі?
- Привіт. Прекрасна гра акторів, надзвичайно, цікаво було дивитися.
-Звичайно, адже режисер - постановщик Федір Стригун. Багато народних і заслужених артистів брали участь у цій виставі..
- Я замітила, що у залі не було вільних місць на цю прем'єру.
- Так, квитки купляла за два тижні наперед, багато було бажаючих.
- Ти сиділа у партері, тобі було добре видно і чути?
- Прекрасно бачила і чула. Сиділа у третьому ряді партеру. Правда, болять долоні бо сильно аплодувала.
- Рекомендуватиму всім, хто любить бути під враженням вистави ще кілька днів.
