Стежки-стежкою(наголос на е)
нитки-ниточка(ноголос на и)
миски-мис
село-селище (наголос на е)
озеро-озера (наголос на е)
весело-веселий (ноголос на другу е)
листи-лист
Ти на мене пилинцi не дозволила б,мабуть, упасти.
Я дуже хочу ,щоб в провулках дощ не йшов,а як у Львовi кажуть,падав...
Дмитро,очевидно поспiшаючи,не поснiдав.
Сьогоднi,на щастя,буде сонячно .
Морфологічний розбір
Сто сорок дев’ять – числівник.
<span>I.
(Скільки?) – сто сорок дев’ять.
</span><span> Н. ф. – сто
сорок дев’ять.</span>
<span>II. Пост. – кількісний,
цілий, складений;
</span><span> непост. – Н.
в.
</span><span>III. (Скільки?) – сто сорок
дев’ять
</span> (яким є членом речення, треба дивитись по реченню;
<span>
у такій формі може
бути підметом, присудком, додатком)</span>
У п'ятнадцять - сімнадцять років, ймовірно, складно вибрати ту, неповторну професію, якій потім віддаси довгі роки життя, будеш удосконалювати свою майстерність. Але мені пощастило, я з раннього дитинства знала, що буду художником. Мої дід і брат - художники. Я люблю спостерігати за їх роботою. Дід -живописець<span>, а брат- графік. Я ще не вирішила, чим буду займатися, мені подобається </span>декоративно-прикладне мистецтво<span>. Я сама виготовляю шкатулки, а потім розписую їх чарівними візерунками або нехитрими сценками з народного життя. Приваблює мене і монументальний живопис фрески в храмах. Ці величні творіння пережили століття і тепер можуть багато </span>розповісти<span> нам про своїх творців, їх геніальності і майстерності. Цей </span>художник<span> любив літо - в його палітрі яскраве різнобарв'я, що не тьмяніє століттями фарби. А тут працював аскет, лінії його малюнка скупі і бездоганно точні, немає зовнішньої красивості, але вони сама досконалість, декількома штрихами створюють цілий світ. Приваблює мене і </span>робота театральних<span>художників-декораторів, їх майстерність не перестає вражати і захоплювати. Ось на сцені з'являється зарослий стародавній сад, </span>озеро<span> з лебедями, стародавній </span>замок<span> або весела сільська вулиця. Все це створили вмілі і талановиті руки професійних художників. Але, щоб стати майстром, треба дуже багато працювати, виробляти свій </span>стиль<span>, а інакше й не варто братися за таку складну і прекрасну роботу. Сподіватися, що тебе осінить, і ти раптом станеш знаменитим - не вийде. Треба щоденно працювати, відточувати свій стиль і майстерність, тільки тоді чогось зможеш досягти. Але спочатку треба визначитися. А це дуже складно, хочеться спробувати себе у всьому. Батько каже, що я розкидаюся. А я шукаю свій шлях, щоб вибрати його, не пошкодувати потім і досягти майстерності в професії. А інакше і нічого починати. </span>Посередністю<span> бути не хочеться.</span>
одного разу ми з друзями зібрались в похід у ліс біля нашого села. йшли туда з веселою піснею, милувалися берізкою. і подумали оце ж наші рідні простори.