Рання Осінь
Прийшов вересень.
Сонце ще ласкаво та лагідно усміхається. Проте його проміння вже перестає гріти землю. Дні стають короткими та холодними. Повітря прозоре, легке, вмите частими осінніми дощами. Браму зеленого літа замикає багряна осінь. Золотяться березові гаї. Червоніють коралі горобини. Колосяться жовті ниви. Пшеничний край, наче писанка.
Рання осінь по-своєму гарна.
Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживаються для того, щоб позначити:
- два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова;
- подовжені м’які приголосні звуки, що виникли між голосними у корені.
Подвоєння відбувається:
1. При збігові двох однакових приголосних: - на межі префікса і кореня: беззубий, віддячити, оббити, роззява; - на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній;
2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний.
3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний. Подвоєння не відбувається:
1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім -н: реформа — реформений, дерево — дерев’яний.
3. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений, морквяний, лебединий.
Порівняйте: Нездо'ланий — нездола'нний, неоці'нений — неоціне'нний, неприми'рений — непримире'нний.
а) Екранізованний, електронний, корінний, винний.
б) Ідейний (?), брудний, водний, овальний, балетний.
Я не дуже впевнена, що усе правильно.
Кружляють --0-=0=0= 3 скл.,9 б., 9зв.
Засяяла -0=0=0-0 4 скл., 7 б., 8 зв.
Мамині страви як в тьоті Варнави смачні як сметана
красиві як квіти.