Нарешті-прийшла весна!Після довгої и сніжної зими приємно вийти на подвіря і вдихнути запах теплого повітря.Крізь торішню траву пробивається молода зелень.Тоненькі паростки стрімко тянуться до сонця.Ще день-два і дерева вкріються ніжно-зеленим листям.По-особливому світить сонце:по-яскравому,радісно и святково.Хочеться ходити по вулиці і всміхатися всім підряд.Все навколо в красивих і веселих нарядах.Всі раді приходу весни!
Пыталась писать на украинском языке,ошибки,обязательно проверь!
Старалась
Погано,наполегливо,вчора,навмисне,спросоння.
Таке враження, що у Катерини язик без кісток.
1) Продавець продає дуже багато цікавих та важливих речей. Продавець, важлива професія, бо якщо її не було, ми не могли купити собі різні дрібнички
2) вчитель навчає багато чому. Вчитель вчить нас не тільки уроками, але й як себе поводити.
3) Художник намалював красиву картинку.
художник це професія краси.
4)дворники вбирають вулиці. дворники роблять місті чистими.
<span>Субстантивація є одним з видів міжкатегоріальної транспозиції, коли слова однієї частини мови вживаються у ролі іншої, у цьому випадку прикметник перестає виражати ознаку і набуває предметного значення, тобто виконує функцію іменника, напр.: «Доки на передовій було спокійно, доти й Багіров поводився сумирно» (О. Гончар); «Співці, Не марте, вчені, не шукайте, Хто був той цар і як йому наймення» (Леся-Українка). Існує три ступені субстантивації прикметника: синтаксичний, морфологічний і семантичний. Умовою для синтаксичного переходу прикметника в іменник є наявність словосполучення, де залежним від опорного іменника компонентом виступає прикметник. Під впливом контексту у словосполученні відбувається опущення, тобто редукція, опорного іменника, внаслідок цього прикметник, потрапивши в позицію останнього, перебирає на себе його функції. Пристосування прикметника виконувати роль іменника — називати уже не ознаку предмета, а сам предмет — супроводжується одночасною трансформацією граматичних категорій роду, відмінка і числа. Із словозмінних і залежних категорії відмінка і числа перетворюються на словозмінні, але незалежні категорії. Подібно до іменника, трансформовані прикметники вступають у валентний зв'язок з дієсловами — присудками і чисельно характеризують предмети, категорія роду із словозмінної стає класифікуючою; прикметник «присвоює» собі граматичне значення роду опущеного іменника, втрачаючи здатність змінюватися за родом, при цьому субстантивовані лексеми зберігають морфологічну форму прикметника, напр.: «...Тарас Григорович стрів на набережній чималий гурт цікавих» (О. Ільченко); «Ось вона [Оксана] вийшла на обніжок, і приїжджі одразу ж обступили її» (А. Головко)</span>