Твір «Зима-чарівниця»
Настає зима, і світ навколо змінюється. Морозним подихом вона зачаровує природу. Усе навколо завмирає. Голі дерева мерзнуть на холодному вітру. Тоді зима-чарівниця посилає дарує чудові білі одежі з снігового хутра, в яких їм тепло та затишно чекати на тепло. Вона також встелює промерзлу землю пухнастою білою сніговою ковдрою, що блищить діамантами у променях яскравого сонця. Річки, озера та моря зима сковує товстою льодовою кригою, щоб вони змогли відпочити до весни. І поки природа спить, зима співає їй колискові протяжними голосами завірюхи.Пам’ятає зима й про людей. Їм вона дарує прекрасні візерунки на вікнах, щоб милувалися її майстерністю. Вона охороняє поля на сади, ховаючи їх під снігом від промерзання. Навесні той сніг розтане та напоїть землю для того, щоб вона щедро родила наступного літа. Зима прикрашає міста й села, посипаючи їх снігом, чіпляючи бурульки під стріхи будинків.Зима дарує нам чудові свята – Новий рік та Різдво, з пахучими красунями-ялинками та миготінням різнокольорових ліхтариків у вікні кожної квартири, святковими застіллями та подарунками. Для дітей зима-чарівниця влаштовує веселі забави та ігри, катання на санках, лижах, ковзанках.Зима зачаровує своєю красою. Коли вночі спостерігаєш, як великі сніжинки дружньо падають з неба та кружляють у світі ліхтарів, душа співає від радості. Коли бачиш парки та ліси, засипані білим снігом, коли можеш пішки прогулятися по поверхні ріки, розумієш, що таке здатна зробити лише справжня чарівниця.
Міні-твір «Літні канікули» 3 -5 класВаріант 1
Літні канікули я провів удома, в місті. Кожного дня я грав на вулиці зі своїми друзями. Мені завжди було весело. Ми каталися на велосипеді, збирали з конструкторів роботів. Ще ми часто ходили з друзями на спортивний майданчик. Я познайомився з багатьма новими людьми.
Я добре провів час на літніх канікулах.
Варіант 2
Все літо я провела у своєму рідному місті. Погода влітку була гарна, сонячна. Ми з дівчатками щодня збиралися вдома у однієї з подружок. Ми сиділи за садовим столиком під деревами та гралися. А якщо йшов дощ, то ми будували будиночок з подушок. Там ми грали з ляльками.
У серпні ми їздили з мамою і татом до парку атракціонів. Там мені дуже сподобалися різні гойдалки.
Варіант 3
На літніх канікулах я з татом, мамою, бабусею і сестричкою Полінкою їздив відпочивати на Чорне море. Ми були в місті Севастополі, що знаходиться в Криму. Я навчився плавати. Точніше, мене навчив тато.
Я полюбив море. Воно велике та ласкаве. Наступного літа я знову хочу на море.
Варіант 4
На літніх канікулах я займався багато чим цікавим. Наприклад, я читав книги. Особливо мені сподобалася книга «Сім підземних королів». Ще я вчився розбиратися у батьківському комп'ютері.
Ще тато брав мене з собою на риболовлю, щоб я не сидів весь час у місті. Ми ночували в наметі. На природі було добре.
Варіант 5
Влітку я їздив у гості до бабусі та дідуся. Вони живуть у великому селі. Там не було нудно.
У селі я знайшов собі нових друзів з місцевих дітей. Ми з ними часто сварилися, але все рано дружили. А ще дідусь, я та собака Чорниш ходили у степ гуляти.
<span><span /></span>
-Привіт!-сказав Дмитрик(можеш підставити своє ім*я)
-Привіт,друже!-відповів Олег.
-Як школа?
-Поведінка однокласників незадовільна ,- промовив Олег.
-Чому?Все настільки погано?-запитав Дмитро.
-Звісно,я б дарма цього не говорив.Дівчатка заздрять одне одному,хлопці злі.
-Можливо,у них є позитивні риси,давай знайдемо у них щось хороше.
-Добре,-хоробро відповів Олег.
-У вас у класі панує щедрість,доброта?
-Звичайно,кожен пригощає,-впевнено сказав Олег.
-От,бачиш все не так тяжко.Ви довіряєте одне одному?-запитав Дмитро.
-Безперечно,у хлопців і дівчат свої секрети.Ми бережемо їх.
-Ви збираєте кошти або матеріальні речі на благодійні акції?
-Так!
-Це ще одна позитивна риса характеру-милосердя,добродушність,пояснив Дмитро.
-Коли хтось впав,поранився або ж засмутився за оцінку-ми завжди допомагаємо,і морпльно й фізично.
-Це взаємодопомога.
-Одного разу ми з класом поїхали на виставку картин.Затримався автобус,але всі чекали.Потім,ніхто навіть слова не промовив:,,Чому ж так довго?"-сказав Олег.
-Це витримка й порядність.<span>Тут все зрозуміло. Таку якість характеру не отримаєш у спадок. Її в людині батькам треба виховувати власним прикладом.
</span>-Оптимізм теж ,як риса характеру?-запитав Олег.
-Безумовно.<span>Люди, які ніколи не сумують і радуються кожному дню. На них хочеться рівнятися і бути такими, як вони,-сказав Дмитро
</span>-Оленка образилась на мене й не пробачила,але за декілька днів захотіла знову дружити.Вона правильно вчинила?
-Без сумніву,що правильно.Потрібно вміти пробачати.
-А що ж таке альтруїзм?Це негативна риса?-сказав Олег.
-Ні!<span>Це повний антипод егоїзму. Егоїсту ніколи не зрозуміти альтруїста, а ось альтруїст зрозуміє, вислухає, простить і навіть допоможе.
</span>-Зрозуміло!Все таки мої однокласники мужні,можуть підтримати,доброзичливі,щедрі,кмітливі,розумні й взаємоповажні.
-Які б вони не були,вони все одно хороші,-переконав Дмитро.
-Давай прощатись,бо вже четверта година.Потрібно поквапитись,-промовив Олег.
-Бувай!Зустрінемось завтра.
-Бувай!
Да , можно...Есть 1 голосная