Кожна людина завжди мусить мати хоч краплю совісті.
Чи залишається моя совість чистою?
Вона була з чистою совістю.
Летять у небі журавлину?
Опадає з дерев листя?
(А чи )скоро Прийде зима?
“До свого роду хоч і через воду” - пошанне ставлення до рідні, потреба у спілкуванні з ними, Довірливі, дружні стосунки зі своїми рідними.З родиною хочеться поділитися своїми негараздами, успіхами і підтримати її у всьому. До них тягне, як магнітом. І де би ти не був, і як би не був зайнятий, всерівно знайдеш час, щоб до них приїхати.
1. Посилала мене мати до криниченьки: "Принеси ж, моя доню, та водиченьки". 2. Стелися, барвинку, низенько, присунься, козаче, близенько. 3. Покинь, Байдо, байдувати, сватай мою дочку та йди царювати. 4. Куди йидеш, од"йижджаэш, сизокрилий орле, а хто ж мене, молодую, до серця пригорне?
Звертання в реченни виддиляэться комами. В усний народний творчости звертання, як правило, вживаэться у давальному або родовому видминку, як-от: "Йидьмо, Галю, з нами, з нами, козаками". В повсякденному вживанни розповсюджений називний видминок об"экта чи суб"экта, до якого звертаються, або особлива форма, т.з.Клична форма: Мариэ Иванивно, Петре Яковичу.
Од"йижджаэш - йидеш,
сизокрилий - з сирими крилами,
пригорне - притисне, обийме.
Я вважаю, що сама Людина, адже тільки вона сама планує свою дол.хоча у дитинстві за нас усе вирішували батьки