Дуже приємно спілкуватися з ввічливими людьми. А кого ж можна назвати ввічливим? У першу чергу того, хто опанував основні правила культури поведінки. Усім відомо, що вітатися, показуючи свою неприязнь, дуже нечемно, а ще гірше не відповідати на вітання. Вихована людина не повинна передавати свій поганий настрій іншим. А відчуття тактовності, передбачення негативної ситуації й запобігання її виникненню — домінуючі риси порядної людини. Недарма в народі кажуть, що культурна людина, мов весняне сонце, не тільки приносить тепло, а й веселить душу. Вихована людина з повагою ставиться до своєї родини, до свого роду.
Неможливо бути люб'язним та ввічливим на побаченні й брутально поводити себе вдома чи в школі. А освіченість — провідна риса сучасної людини.
Сподіваюся, що у найближчому майбутньому невихованих людей буде все менше.
<span>Демокріт сказав: «Ввічливі люди бувають не стільки від природи, скільки від тривалих вправ». Тобто, щоб стати вихованим, треба багато працювати над собою.</span>
1. <span>Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко)
2. </span><span>Спасибі тобі, Стьопо, спасибі Вам, Терентію Йосиповичу, спасибі тобі, Валю! (О. Корнійчук).
3. </span><span>Хлюпни нам, море, свіжі лави! О земле, велетнів роди! (П. Тичина)
4. </span><span>Цвіти, моя Вітчизно молода, безмежна, непоборна, яснокрая! (А. Малишко)
5. </span><span>Шевченку! Відгук дум своїх чи чуєш ти у нашім співі? (М. Рильський)</span>
Одного разу я почула дуже захоплюючу історію від свого старого мудрого дідуся. Розповідь ця була про жорстоку Другу світову війну, яка розпочалася першого вересня тисяча дев'ятсот тридцять дев'ятого року і з першого дня свого початку забрала сотні тисяч невинних людських життів. Мого дідуся, тоді ще молодого юнака, який і гадки не мав, що відбувалося, забрали служити в німецькі війська. Слухаючи його історію, я ніби сама пройшлася по залитому кров'ю полі бою, відчула серцебиття кожного солдата, який був злякани і виснаженим, але продовжував боротися за життя, почула голосні ридання матерів і жінок, які з кожним днем втрачали своїх рідних. На моє дивне питтання чи жаліє дідусь, що був на війні, від відповів: "ні!". Дідусь сказав, що саме війна показала йому справжне життя людей, всю жорстокість землі. Саме на фронті він знайшов однодумців і справжніх друзів, які готові були буквально закрити собою міни чи гранати, рятуючи безпомічних людей. Ця жахлива війна навчила дідуся бути справжньою людиною і цінувати кожну хвилину свого життя. Дослухавши його розповідь, я протягом довгого часу думала про незабутні події Другої світової війни і з кожним днем усвідомлювала все більше і більше, що мій дідусь - творець світової історії.
Вибачте, я не зразу проситала, що в науковому стилі
поширена думка, за потребою, помилитися через неуважність, оплата за домовленістю, найближчим часом
Курям на сміх - 1. дуже смішно
2. нерозумно, безглуздо
