Люди мають різний настрій: веселий, засмучений, схвильований, <span>пригнічений або життєрадісний. </span>
<span>Я часто думаю <span> про маму, про прості її заповіти, про віру в людей, віру в добро, в щирість та любов. </span></span>
<span><span>Моє життя беззупинно бентежить <span>спів снігів, вітрів, громів і птахів.</span></span></span>
<span><span><span>Зимове сонечко<span> догоряє десь за сутінками височенних дубів і розлогих лип, тонких берез і величахив ялин.</span></span></span></span>
<span><span><span><span><span>Майдани, парки, вулиці, мости, напнуті над трамваями дроти, розсипані у просторі вогні - усе немов у чуденацькім сні.</span></span></span></span></span>
А де завдання??????????????
Тяжкий подарунок,тяжкий підручник.Міцний хлопець,міцний чоловік.Світло в кімнаті,світло на вулиці.Усіяне поле,пшеничне поле.
Цей міст не широкий а вузький
<span>I так менi хочеться пiти в лiсову далечiнь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зi срiбла вилитих, лебедiв, подивитись на їхнi спiвучi крила, що в теплому iрiю захопили весну та й принесли нам.
</span><span>— Що, що, надзигльований? — мов сiро-блакитнавi, побризканi росою безсмертники, оживають старi очi.
</span><span>Нижче, лiворуч, був рай, обнесений товстелезним кам'яним муром.
</span><span>В його очах, обведених тiнями голоду, з'явилася давня усмiшка життєлюба, а в моїх — сльоза...
</span><span>Веселi й забрьоханi, входимо в лiс.</span>
