На ганок вийшла газдиня.У мене є чудові світлини.Я чатаюся зі своїми однокласниками.
День був сірий і похмурий, такий сірий, що плакати хотілося. Низькі хмари повзли над землею. Нудний лежав переді мною краєвид. Я йшов і йшов, а окові ні на чому було відпочити.
Нарешті я увійшов у невисокий молодий лісок. Попрямував зарослою та вузькою стежкою. Навколо стояли осики. Серед їх червонястого листу жовтими плямами виділялись берези та зеленіли дуби. Стежка спустилася у яр. Тут біг струмок з коричневою, немов густий чай, водою.
Глухо й безлюдно було тут. Я перейшов струмок по поваленому дереву.
За яром ліс став зовсім густий. Стежку оточували джунглі з сухої кропиви та ожини. Незабаром з’явилися кущі здичавілого бузку. Серед дерев заманячили колишні грядки. Значить, людина десь неподалік.
Я ледь видерся з гущавини на маленьку галявину. Тут стояв надійно захований будинок.
Дім мав кам’яний ґанок та дерев’яні колони, які колись давно були, мабуть, пофарбовані у білий колір. Будинок нахилився, як смертельно поранений, ніби ось-ось упаде. Дах був зелений, товстий від пухнастого моху. Могутні лопухи майже закривали двері.
Я зазирнув у сіре віконце. Хата здавалась похмурою й занедбаною. Одно слово, хатинка на курячих ніжках. Бракувало хіба що Баби Яги.
БесідаДо якого типу мовлення можна віднести текст? (Текст розповідного характеру — в основі розповіді про мандрівку лісом, про те, як на лісовій галявині несподівано було знайдено старий будинок. Проте тут є елементи опису місцевості — старого будинку) Що дає підстави стверджувати, що опис місцевості створено у художньому стилі?Які художні засоби запам’яталися? (Епітети: червонястий лист, могутні лопухи. Порівняння: коричнева, мов густий чай, вода. Персоніфікації: стежка спустилася, струмок біг, будинок нахилився) Якої пори року відбувається описане у тексті? Що вказує на те, що це рання осінь? Яким настроєм перейнято початок уривка? Як змінився настрій персонажа наприкінці? Як ставиться герой твору до того, що бачить?
Орієнтовний планІ. Сірий та похмурий день.ІІ. У лісі.1. Заросла вузька стежка.2. Струмок у яру.3. Я перейшов струмок по поваленому дереву.4. Л іс густішав.5. Л юдина десь неподалік!ІІІ. Надійно захований на галявині будинок1. Стара будівля.<span>2. Бракувало хіба що Баби Яги.</span>
Найбільше й найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Вона є найціннішим скарбом людини. Кожен народ оберігає цей скарб, його чистоту, мелодійність, багатство.
<span>Любов до своєї мови, любов до батьківщини споконвіку живуть у людських серцях. </span>
Мова – це душа народу.<span>Мова - найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу. Слово надто багато важить у людському житті. Воно вмить змінює настрій, робить нещасливого щасливим. </span>
<span>Мова-це не просто спосіб спілкування, а щось більше, значуще. Мова - це всі глибини духовного життя народу,його історична пам'ять, найцінніше надбання віків. Мова-це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття.</span> З перших днів свого існування немовля чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Мелодійна, неповторна українська мова – скарб нашого народу. Тож не паплюжте її. Бережіть цей дорогоцінний скарб, адже наша українська мова – це золота скарбниця душі нашого народу.
Ответ:Як тільки вийду на вулицю мене починає морозить. Дід Мороз морозить нас, але не дуже сильно.
На вулиці дуже громко віє. Віє вітер, віє буйний.
Шумить на вулиці, але так громко, що я і в домі чую. Шумить ліс, співають птахи, а я сиджу і слухаю їх.
В полі пахне скошеною травою і дощем. Люблю лілії, бо ця квітка дуже гарно пахне.
Мене дуже сильно трусить, перед контрольною. Він трусить грушу так сильно, що зараз з неї не тільки груші полетять, а й вітки.
Объяснение: