Повертатися - повернення, вертатися, повернутий, повернулися, вертати, завертати, звертати.
Не - префікс, без - префікс, пек - корінь, а - закінчення, небезпек - основа. <span>Небезпека - іменник, п.ф. - небезпека, заг. назва, неістота, І відміна, тв. група, жін. рід, однина, у Н. або Зн. відмінку.
</span>Що - префікс, ден - корінь, н - суфікс, а - закінчення, щоденн - основа. <span>Щоденна - прикметник, п.ф. - щоденний, відносний, тв. група, Н.в., однина, жін. рід.</span>
Хорошее поведение это ключ к жизни. Если вести себя не воспитанно всем может показаться, что ты откуда то сбежал. Например: сел ты за стол и начал есть макароны руками, в чае полоскать руки, то тебя бы никто бы не позвал на день рождение. Когда ты гуляешь или пришел в школу, сел в транспорт и ты не поздоровался с учителем, со знакомым с другом тебя будут считать невежей и дружить никто с тобой не будет. Когда ты кого нибудь обидел и не извинился к тебе близко никто не подайдёт.
вот так в жизни нужно воспитанное поведение.
План
1. Людина і природа.
2. Стихійні лиха.
3. Любіть природу!
Багато століть тому, людина цілком залежала від природи. Вона була безпорадною перед сильною зливою, пожежами лісів, виверженнями вулканів…
Але вона жила в єдності з природою. Вона була вдячною за їжу, що давав оточуючий світ, та за придатні умови для існування. Людина була чутливіша для природних ритмів, адже їй це допомагало вижити та пристосуватися до можливих природних змін.
Сьогодні здається, що людина нарешті перестала залежати від природі. Ми починаємо вірити в ілюзію, що нібито ми самі по собі, окремо від неї, що ми підкорили її, поставили собі на службу. Цьому здебільшого сприяє технічний прогрес. Ми навчилися створювати геніальні механізми, модифікувати їжу з незрозуміло чого, ми влізли навіть у ДНК людини та програмуємо її генетичний код, ми навчилися створювати дітей «під заказ» - з пробірки. Та чи це дає нам привід для гордості?
Насправді ми залишилися на рівні доісторичних людей, з однією різницею, що майже остаточно втратили зв'язок з природою. Ми також безпорадні перед обличчям стихійних лих. Проти цунамі, потужних землетрусів або торнадо безсилі усі наші наукові розробки. Ми в змозі лише приблизно передбачити час катастрофи, але не знешкодити її. Вулкани, що вивергаються й сьогодні,і також не питають для цього дозволу. А ми тільки й встигаємо евакуювати наступну порцію жителів небезпечних регіонів.
Можливо, пора забути про свою надуману велич, відволіктися від своїх новомодних гаджетів та повернутися обличчям до Землі, природи та нарешті усвідомити, що ми є одним цілим. Ми пов’язані глибше, ніж можемо собі уявити. Ми маємо шанувати її, берегти та любити. Можливо тоді, і самі нарешті зможемо еволюціонувати як вид.