Сердюки<span> (от тур. sürtük «проводник, соглядатай», или сердитые, злые) — казаки наёмных пехотных полков на Правобережной, позже на Левобережной Украине в XVII—XVIII веке. Сердюцкие пехотные полки содержались за счёт гетманской казны и являлись личной охранной гвардией гетмана (Мазепины гвардейцы).</span>
<span>1. Усі його люблять, усі його чекають, а хто на нього дивиться - кожен скривиться.
</span><span>2. Один баранець пасе тисячі овець.
</span><span>3. По соломі ходить, а не шелестить.
</span><span>4. Мене просять і чекають, а як покажуть - утікають.
</span>5. Сімсот соколят на одній <span>подушці </span>сплять.
у моєї бабусі Марусі живуть кури та кошеня.У квочки родилося меленьке курча з меленькими очками як бусинки,а жовтенький немов сонечко.
Котик наївся і пішов спати, склубочився в клубочок тай спить.Маленьке курча вийшло на подвир _я з своєю сімєю подзьобати пшоно яке бабуся їм дала.та курчатко побачило кота який спав і маленьке пташення підійшло до нього.Маленьке прилягло на нього як на тепле сіно,як у своїй хаті,тай теж заснуло.Котик обняв його.Він подумав що то на мене лягло тай ще таке пухнасте?Перелякано дивився котик на нього.Думав зїсти чи хай живе?Ні,подумав хай живе таке гарненьке та пухкеньке пір_ ячко.Потім знову заснув.Його батьки розпереживалися за нього думали загубили чи невже його кіт зїв?Тревога кричуть кури пропало наше курча!А тато не панікував,він спокійно обходив хату бабусі.Тай баче що кіт з ним лежить обнявшись,та кричить я найшов його він біля кота!Всі кури збіглися,з жахом дивилися на них.Матуся плаче ой горе загриз кіт нашого малюка... коли курча почуло що тепла нема,і встав.Всі зраділи,танцювали,співали і розціловували малюка.
Ось яка розповідь у мене получилася!
Біля лісу зручно розташувалась розлога верба. Її віти немов хотіли полоскотати воду,і після кожної невдалої спроби сумно похилялись над нею. Сонце,здавалося,аж усміхалося,коли своїми променями діставало землі. Трава розкішно вляглася на грунті,і виспівувала з легеньким вітерцем пісні. Соловей пролітаючи над річкою весело витанцьовував у небі,а легенькі літні хмари пливли човниками по блакитному просторі. Вода у річці гралася сама з собою,то припливаючи,то віддаляючись від берега. На вербі висіла гойдалка. Вона немов пташеня вчилася літати,а вітерець,як той тато,підтримував та гойдав її. Сонечко потроху почало готуватися до сну. Все стало тихим. Водичка більш не гралася,а сонно пересувалася з одного місця на інше. Хмари порідшали,а небо стало приємно-рожевим. До лісу влетіла зграя диких птахів,та повсідалася на гіллі дерев. І тільки ніжний соловейко прилетів до свого улюбленого місця,та почав тихенько щебетати. Він сів на одиноку вербу,що й досі не могла дістати до води і полоскотати її.
Їжачок це дуже хитра тваринка.В нього є гострі колючки.За їх допомогою він захищається.Коли нападає лисичка, вовк або інші хижі тварини, то він скручується в клубочок, його не можна навіть взяти.От такий розумний їжачок.
постав палеуь вверх якщо допоміг