1. Тут, і в небі, тихо. Ані шум потічка, ні вітру шум, ні пташка лісова
2. Один-однісінький серед морської рівнини бовванів крейсер вдалині, і, крім нього, ніде ні паруса, ні катерка.
3. Одягнувши шапку, кошовий махнув рукою - і вмить сотні весел, ударивши в прозорі хвилі, заблищали срібною сльозою, а блискучі пелена Дніпра скаламутилася.
Речення складносурядне, з 3 простих: 1. Оягнувши шапку ( обставина), кошовий (підмет) махнув ( присудок) рукою ( додаток) - 2. і вмить (обставина) сотні весел ( пдмет) , ударивши в прозорі хвилі ( обставина), заблищали (присудок) срібною сльозою (обставина); 3. а блискучі ( означення) пелена Дніпра ( підмет) скаламутилися ( присудок). 1 речення зв'язане з 2 сполучником і, 2 з 3 за допомогою сполучника а.
<span><span>У слові –
вчитель – все життя і мрії,
Політ душі і веселковий цвіт.
Найкращі помисли, свята любов, надії,
І вчитель сам – це неповторний світ.
Н . Красоткіна</span> </span><span> На світі є дуже багато професій.
Але є серед них головна – як сущий хліб. Назва цієї професії – учитель. На мою
думку професія вчителя надзвичайно важка і відповідальна. Адже вчитель, як
лікар, не може припускатися помилок, бо в його руках – душі його учнів. За роки
свого шкільного життя найкращими вчителями для мене стали всі, але я хочу
відзначити свою першу учительку Поліну Михайлівну, яка стала для мене другою
мамою. Вона навчила мене писати і читати. Завдяки їй я навчився пізнавати
життя. Головне її завдання полягало в тому, щоб зробити з мене розумну
особистість. На мій погляд, їй це вдалося. Поліна Михайлівна в моїх очах постає
як гарний наставник, порадник і мудра людина. В своїй роботі вона є чи не
єдиною у школі, яка сумлінно віддається праці педагога. Пояснюючи новий
матеріал уроку, всі замовкали і з цікавістю прислухалися до кожного її слова,
спостерігали за кожним її жестом. Вона вражає мене емоційністю, ентузіазмом.
Добра, справедлива, уважна – такою я бачу свою першу учительку. Вона знаходить
підхід до кожної дитини індивідуально. А це не так вже й просто, тому що у
кожної дитини свій характер і свої погляди. Я вважаю, що Поліна Михайлівна
унікальна людина, мудрий педагог. Їй вдалося зазирнути в душу кожної дитини і
вселити в неї добро, віру в себе, впевненість, вірність і почуття
відповідальності.</span><span><span> Мені здається, що кожен учитель
хоче, щоб його учень досягнув великих успіхів у вивченні та осмисленні його
предмета. Це буде кращим подарунком і означатиме те, що педагог зумів навчити
всьому, що вміє сам. Але часто учні чинять опір: прогулюють уроки, не виконують
домашнє завдання, грублять вчителям, не розуміючи, що вони втрачають і скільки
болю завдають вчителеві. А їм треба терпіти і намагатися виправити ситуацію
словом. Це вдається не усім, але Поліні Михайлівні вдалося. Педагог повинен оцінювати і любити всіх своїх
учнів, не забувати про інших, бо, на мою думку, неправильно і неприпустимо
показувати любов і виявляти симпатію тільки улюбленим учням. </span>Правду кажуть: «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони
ставилися до тебе». Якщо будеш з любов’ю і повагою ставитись до дітей, то те ж
саме отримаєш від них.</span><span><span> На закінчення хочу додати вислів</span> Василя Сухомлинського, який притаманний саме їй, улюбленій для мене –Поліні Михайліні<span>: «Учитель готується до хорошого уроку все життя.
Така духовна й філософська основа професії і технології нашої праці: щоб дати
учням іскорку знань, учителю потрібно увібрати ціле море світла».<span> </span></span></span>
Привіт, Льоню!
Я давно мріяв тобі написати листа і ось нарешті
наважився. Я хочу висловити своє захоплення твоїм сприйняттям
навколишнього світу, такого чарівного, безмежного і таємничого. Ти
напевне і не уявляєш, як цікаво було мені дізнатися про казкового
чоловічка народженого крапельками, про Сопуху і твоє сонячне кіно. Зараз
мені здається, що я і сам став помічати ці тонкі порухи природи, навіть
не поглядом або слухом, а серцем. Вся краса навколишнього світу для
мене сплітається в щось гармонійне і казкове, а коли все затихає, то до
мене доноситься ніжний звук павутинки...
<span> Я щиро вдячний тобі, Льоню, що ти навчив мене цінувати
справжню красу. Я сподіваюсь, що після того, як ти прочитаєш цей лист,
ми станемо справжніми товаришами. Тому що разом пізнавати світ набагато
цікавіше. І я також плекаю мрію про зустріч із твоєю подругою - Ніною,
разом ми були б чудовою компанією.</span>
