Ответ:коли був свист в кімнаті.
Объяснение: коли був свист який почула сестра. Бо цей свист передвіщав біду. А також була інтрига коли Шерлок з другом довго сиділи та вичікували для них ще невідомого. Але потім ми дізнаємось що не марно вони це робили. І вони змогли розгадати цей злий план по вбивству.
ЕВГЕНИЙ ГРИБИНКА АНАЛИЗ Анализ баллады« Лодка »Евгений Грибинка изложенный в этой статье. «Лодка» Евгений Грибинка анализ Тема: размышления поэта о будущей жизни Аллегорические образы стихотворения «Лодка»: лодка (человек), море (жизни), волны, ветер, облака, гром (жизненные невзгоды, испытания). «Лодка» Гребенка стихотворный размер Стихотворный размер - четырехстопный амфибрахий. Рифмовки - перекрестная, смежное «Лодка» Гребенка характеристика Произведение «Лодка» Е. Гребенки является одной из первых оригинальных баллад в новой украинской литературе. Помещен он в первом сборнике писателя «Малороссийские поговорки» и обозначен выразительными чертами романтизма. Стихотворение «Лодка» имеет автобиографический характер размышлений молодого поэта, отправляется из родного хутора в Петербург, будто бросается в пенистые волны бушующего житейского моря, сначала играет, а там и беспощадно разбивает одинокий лодку. Романтизированных взволнованный рассказ достигается средствами народной поэтики; волны - «как черные горы», облака - «как темная ночка», громы грохочут - «как голос небесной кары», «шалят по пене нимфы». Однако у автора отсутствует чувство обреченности ... Уже само утверждение о невозможности спрятаться от мира, от жизни, и даже больше - понимание, что «нельзя же возраст целый пробыть с собой другом», - свидетельствуют об активности намеченной автором жизненной программы. Попрощавшись с хуторской «покоем», не имея уверенности, что «судьба и лштее горе» пройдут его в столице, автор совета служения высшей цели смело пускается в «белый свет». Стихотворение «Лодка» стоит несколько в стороне большинства произведений и является своеобразным манифестом молодого Е. Гребенки. В стихотворении «Лодка» Гребенка выразил свои душевные переживания, свои опасения, свои размышления о будущей жизни. Но это произведение близок каждому человеку, потому что всем нам свойственны чувства и переживания, которые вложил поэт в стих. «Лодка» Гребенка способы В последней строке первой строфы баллады повторяются звуки «р», «г», которые передают грохот грома, это аллитерация, которая усиливает образную картину бурного моря. Уменьшительно-ласкательные слова (ночка, весло), повторы (плавят), обращения (мой покой), невзысканной формы прилагательных (буйные, лютее). Черты романтического стиля в балладе: грозная морская стихия, трагедия с лодкой, переживания лирического героя, связь с фольклором.
<span>Люди повинні шанувати своїх ближніх,і кожного хто нас оточує.Допомагаи тим хто потребує допомогу і тільки тоді зможе проявитися сила народу на нашій рідній землі.
Якщо ж народ росте та розвивається, разом з ним утверджується нація. Зберігається щось таке, що є дуже важливим для кожної людини. Тобто почуття прекрасного в рідній мові, відчуття єдності з земляками, відчуття гордості за Батьківщину. За своє, рідне та неповторне.</span>
«Співець» Леся Українка аналіз Автор: Леся Українка Рік написання: 1889 Тема «Співець» – краса вранішньої природи, її гармонія. Основна думка «Співець» – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі. Художні образи у вірші «Співець» Лесі Українки Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки. Художні засоби та прийоми «Співець» Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий», «година сумна» та ін. Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом». Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна, Весняний той час. 2) Вітер зітха, мов дріада сумує. Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі. 2)Гордо палала троянда розкішна. У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, — барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»; У своїй ранній поезії «Співець» Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові. Та хоч би й крила мені солов’їні, І воля своя, – Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!
Джерело: http://dovidka.biz.ua/spivets-lesya-ukrayinka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua