Прийшла до нас бабуся в біл(ому) (М. в.) кожусі, поля причепурила - пухнаст(им) (О. в) снігом вкрила. Срібн(а) (Н. в) зірка, біл(а)-біл(а) (Н. в.), на долон(ю) теплу (З. в.) сіла.
І як сіла - то й розтала - голуба (Н. в.) водиця стала.
У моєї мами найгарніші очі в світі.Вони схожі на польові квіти волошки Мамин погляд лагідний ,теплий ,щирий Він завжди світиця любов'ю до мене і всієї родини . Від матусиного погляду стає затишно на душі . Але коли я не слухаюсь мамині очі стають дуже сумними.Міняється навіть їхній коляр-з волошкових вони стають сірі.І тоді мені хочеться виправитися, щоб знову був матусин волошковий погляд.
Я з другом грала в гру п'ятак у якій я програла
Напиши так
Я розумію це прислів*я так,що поле можна пройти легко і швидко,а життя буває з перешкодами і воно довге.
- Добрий день! Сьогодні я хочу взяти у вас інтерв'ю.
- Добрий день! Я рада відповісти на ваші питання.
- Ким в працюєте?
- Я працюю адвокатом.
- Чи важка для вас ця професія?
- Ні. Не зовсім важка.
- Чим ви займаєтесь в вільний для вас час?
- Я займаюсь малюванням. Також полюбляю писати вірші та оповідання.
- Ви поєднуєте своє хоббі з професією?
- Іноді можу щось написати про свою професію.
- Зрозуміло. Вам було легко вчитися на адвоката?
- Ні. Я вміло працбвав над кожним завданням поставленим перед мною. Я хотів стати адвокатов - я ним і став. Я добився того що хотів.
- Чи добре ви вчились в школі?
- Не зовсім. Були проблеми з математикою та хімією. Та це мені не завадило вивчитися на таку поважну професію.
- Дякую за те, що відповіли на мої запитання. До побачення!
- Вам теж дякую. До зустрічі!
