Гора-гірка,гірський,гористий,гірник.
Ріка-річенька,річковий.
Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими. Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.
Прикметники переважно виступають означеннями-тому хвилясктою лінією, досить часто вони можуть бути підметом-тоді однією прямою лінією, трапляються і прикметники присудки-тоді двома прямими лініями. Як їх підкреслювати залежить від їх ролі в реченні.
У всі часи, починаючи з кам’яного віку, усюди йшла боротьба: за краще місце, за більший шматок м’яса, за найкрасивішу жінку. Завжди і у всьому люди борються, змагаються між собою. Але я проти цієї боротьби. Я не кажу, звичайно, що не можна зовсім не боротися, наприклад, за себе. Навпаки, кожна людина прагне вибити собі місце під сонцем. Але часто таку боротьбу супроводжує користь, брехня, заздрість, насильство, вбивство. І я проти цього.Війна – це жахливо. Смерть, голод, розруха, плач дітей, жінок, виття матерів. Але завжди війна йде під гаслом «на благо». Всі правителі, або лідери якихось організацій кричать про свободу, про достаток. «Ось завоюємо цю територію, розгромимо ось цю країну, і тоді ми станемо вільні, станемо багаті» – закликають вони народ. Але чи заклик це до свободи?Що по суті свобода? Безмежна свобод – абсолютна убогість. Ти не маєш нічого, не володієш нічим. Ти вільний від суспільства, від світу і ти стаєш абсолютно самотнім. Але так ніколи не буде. І всі великі лідери знають це. Вони обіцяють людям неможливе, але так, що люди вірять і йдуть за ними. Наполеон, Гітлер, Сталін – всі вони були великі оратори, але скільки на їхніх руках незмивної крові. Всі ці люди крокували через народ, йшли по головах, потопали в крові, вони чули, як ридали жінки, плакали маленькі діти, але все одно змушували своїх солдатів вбивати.Для чого ж тоді війна? Мені згадується ляльковий театр, на чолі якого ляльковод, а жертви – маріонетки. Ляльковод може змусити свою ляльку робити все що завгодно: любити, говорити або ж красти, вбивати. За визначенням зі словника російського мовознавця Ожегова маріонетка в переносному сенсі – це людина, що діє з чужої волі, повністю їй підкоряється, яка є слухняним знаряддям у чужих руках. І якщо настає той момент, коли ляльководам потрібні жертви, люди йдуть за ними. Ми списуємо це на відвагу, на героїзм, але чи так це?Ми співаємо про те, якою страшною була Велика Вітчизняна війна. Кожен рік 9 травня ми відзначаємо велику перемогу. Ми співаємо про те, що зараз живемо в мирний час. Але хіба це так? Я вважаю – ні. Війна йде і зараз. Вона навколо. Це війна людини з суспільством, державою. Ми страшимося цифр загиблих на війні, але в післявоєнні роки і по наш час число вбитих набагато, набагато більше! Ось такий мирний час.Крім того, до цих пір продовжується «гонка озброєнь». Так, зараз про це не говорять у відкриту. Але кожна країна, весь світ проводить ядерні випробування, розробляє найновішу зброю. Для чого, якщо ми живемо у мирний час? Я проти цього і віддаю свій голос проти війни!<span>
</span>
Происходит от описания числа 10 как «ноль с палочкой»; тем самым, «ноль с палочкой» имеет опредёленное значение, вес исключительно «при помощи» цифры 1 («палочки»), превращаясь в ничто, ноль, будучи оставленным сам по себе, «без палочки».