1) Запитую кого-небудь.
Мамо, скажи будь ласка, чи ти приготувала мої улюблені бутерброди?
Маринко, чи ти не могла б мені допомогти з домашнім завданням?
Бабусю, тобі чим-небудь допомогти?
2)повідомляю
Маммо, тату, я сьогодні отримав(ла) пятірку!( пишеться з апострофом.)
Настю, вчитель сказав, що ми будемо робити разом цей шкільний проект.
Іване, нам сьогодні потрібно піти до крамниці.
3)Спонукаю
Брате, не чіпай без дозволу моїх речей!
Сашко, допоможи мені будь ласка.
Нато, полий квіти.
А слова где? или самому придумать?
Совісний, фортпостний, безшелесний, студентство, прихвосні, очисний, гайдамаччина, братство, меценатство, пасічництво.
Деякі мої однокласники вже вирішили, ким стануть в майбутньому. Одні хочуть бути економістами і адвокатами, бо це престижно і модно, інші — програмістами, бо це високооплачувана робота. А я вважаю, що треба обирати таку професію, яка була б тобі до душі.
Мене дуже захоплює професія журналіста, особливо спеціального кореспондента. Людина, яка обрала цей фах, має бути розумною і вміти формулювати свою думку, а також чесною, щоб справедливо висвітлювати події. Але свобода слова можлива лише у незалежній і демократичній країні, якою стала наша Батьківщина у 1991 р. Ця професія для мужньої людини, яка не розгубиться у надзвичайній ситуації, адже спецкори дуже часто ведуть репортажі з гарячих точок.
В наш час ця професія стала особливо актуальною і потрібною через надзвичайну загрозу світового тероризму.
Я знаю, що для того, щоб стати журналістом, треба багато вчитися. Необхідно не тільки добре володіти українською мовою, а й знати кілька іноземних, щоб вміти спілкуватися з людьми з інших країн, якщо знадобиться. Я вчу англійську і німецьку мови, займаюсь спортом — туризмом, щоб підготувати себе фізично. Я впевнений, що обрав цікаву і потрібну людям професію, і готовий наполегливо працювати, щоб стати журналістом.
