На луках. Це квіти зробили луки такими розмаїтими й запашними, бо їх було надзвичайно багато — синіх, червоних, білих, Жовтогарячих. Дивишся — і очі розбігаються. Кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомої. Ось ромашка з білими рясними пелюстками й золотою серединкою. На неї сів метелик із барвистими й легкими, мов пелюстки, крильцями. А он дзвіночок хитає раз у раз голівкою та ніби кличе: день-дзень, я тут! Глядь — до нього джмелик у гості! А придивитися до низу різнотрав’я, — то це просто диво! Хто тут тільки не мандрує: мурашки своєю злагодженою командою торують стежку до свого замку, якісь чорненькі жучки, що поспішають так, ніби спізнюються на якісь урочистості, маленькі метелики, що спустилися донизу відпочити від своїх клопотів…
Дивовижний світ, і хочеться до нього дослухатися, вбачати кожний порух, бо це так захоплююче й надзвичайно привабливо. І я ніби перетворююсь на мандрівника, що мандрує цим казковим світом під назвою Природа.
Особові, зворотній, відносні, питальні, неозначені, заперечні, присвійні, вказівні,означальні
зручно-зручніше-найзручніше.гаряче-більш гаряче-найбільш гаряче.довго-довше-найдовше.радісно-більш радісно-найбільш радісно.доволі — більш доволі — найбільш доволі
Люди спілкуються між собою,обмінюються інформацією.З вуст кожної людини ллється зовсім різна словесна ріка.В одних-це ріка красномовства,інші дозволяють собі трохи бруду,а у третіх-саме болото.Нещодавно, йдучи по вулиці за двома підлітками,я мимоволі почув їх розмову,густо переплетену нецензурною лексикою.На вигляд їм було не більше тринадцяти0чотирнадцяти років-школярі.Мені цікаво,а хто їх навчив нецензурній лексиці,вдома так з ними спілкуються батьки,чи може вони хотіли здаватися дорослими?!Мої висновки-сучасна молодь не вихована,у неї відсутня культура спілкування.Якби всі розуміли,що вміння спілкуватися-це скарб який потрібнооберігати,очищати,то наша мова звучала бна весь світ з більшою силою і повагою.
Тож не оскверняйте свох уста.
Розумний чесний справедливий вірний своїй землі.