віддавна, завидна, згарячу, дочиста, по-іншому, по-всякому, по підвіконню, напризволяще, знадвору, пополудні, спідлоба, без відома, в результаті, на жаль, по черзі, по суті, ушосте, відколи, відтепер, ген-ген, рано-вранці, пліч-о-пліч, врешті-решт, коли-не-коли, як-не-як, де-не-де, раз у раз, сам-на-сам, час від часу, з роду в рід, навперейми, завдовжки, доволі, де-таки, безсумнівно, без сумніву, більш-менш, деінде, віч-на-віч, будь-що, аніяк, казна-як, чимскоріш, чимраз
Зібрано, викопано, зрізано--однорідні присудки. На городах--обставина. Гарбузи, картопля, капуста--однорідні підмети. На грядках--обставина
П'єдестал - все слово корінь
ПАЛЯНИ́ЦЯ, і, ж. Хлібина перев. з пшеничного борошна, певним чином замішаного. Паляниця хлібові сестриця (Номис, 1864, № 12335); — А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто одняв? Чи попросту — забула взяти?.. Чи, може, ще й не напекла? (Шевч., І, 1963, 318); Я хутко збігав додому й нишком, щоб ні батько, ні мати не бачили, відрізав мало не половину пшеничної паляниці (Донч., VI, 1957, 240); На столі, на вишитім бузком рушнику, лежала житня паляниця (Мушк., Чорний хліб, 1960, 176); * У порівн. На ліжку коло печі, на подушках, застелених білим простирадлом, лежали здорові проскури, як паляниці (Н.-Лев., II, 1956, 335).
Паляни́ця хлі́ба — хлібина істівна. Павло з’їв паляницю хліба і такий горделей [горщик] борщу, що собака не перескочить (Тют., Вир, 1964, 367).
