Усі чогось бояться у своєму житті.У кожного є свій страх який мало хто зрозуміє.Хтось боїться темряви,хтось висоти ,а хтось змій.Для когось це може бути смішно, а у когось такі самі страхи.
"Чого боюся я?",-часто подумки запитую я сам(а) себе.В мене велика проблема.У мене гемофобія(боязнь крові).Це дуже важко.Коли я бачу кров у мене паморочиться у голові.Як би погано це не було ,усі страхи модна подолати.Головне вірити у себе.
Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П.Тичини «Гаї шумлять». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє середовище як подарунок природи-шум гаїв, хмарки в небі, гудіння звону, коливання достигаючих нив, шепіт трав. І на завершення-завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски, Ніби розколовся навпіл сонячний диск-одна частинка у небі, а друга-на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення краси й добра. Вірш перейнятий радісним відчуттям людини, яка вслухається у весняний шум зеленого гаю, усміхається сонцю, квітам, любується чарівними хмарками, що біжать по блакитному небі. Ліричний герой ніби «розмовляє» з природою, звіряє їй свої найпотаємніші, найінтимніші почуття, захоплення яскравими барвами, гармонією вічно рухливої природи. А чи не є це пасивне замилування природою? Нічого спільного з пасивністю тут немає. Природа зображена активно діючою, вона захоплює поета («душі моїй так весело»), збуджує в нього найкращі почуття, викликає спражню музику в душі.
потому что чтоб волк зимой его не увидел
Вишивка - це душа нашого народу. Розглядаючи різноманітні орнаменти, можна зрозуміти, чим жили люди, у що вірили, що цінували. Вишивав наш народ рушники, ікони, картини, вбрання. Вишивка символізувала здоров’я і красу, віщувала щасливу долю. Вишивані речі передавали із покоління в покоління, тому вони ще символізували родинну пам'ять.
Вишивані рушники та одяг були оберегом людини від лихого ока та зла. Коли людина створювала речі, то вона вкладала у них усю душу, намагаючись зробити справжній оберіг. Роздивляючись тонку роботу майстрів, можна тільки дивуватися їхній закоханості у роботу та щирій вірі у те, що їх виріб обов’язково принесе людині щастя, добробут, любов.
План до казки "Лисиця, що впала з неба":
1. Погоня за Вовком.
2. Обіцянки Вовка.
3. З неба падає Лисиця.
4. Ворона та Лисиця починають дружити.
5. Звірі оббріхують Вовка.
6. Розбійницю розкрито.