<span>Людина і природа нерозривно взаємопов’язані між собою. Це було завжди. Первісні люди настільки трепетно ставилися до природи, майже обожнювали її. І вогонь, і вода, і земля, і небо… Усі стихії бачилися первісній людині божествами. Та й рослини, і тварини, і птахи. Це трепетне ставлення до природи і зараз жевріє в душі кожної людини. Наприклад, моє ставлення до ластівок. Я дуже люблю ластівок. Приїжджаю в село до бабусі, відкриваю скрипучу дерев’яну хвіртку, обнімаюся з бабусею, п’ю з нею чай, а потім – до річки. Ластівки вже там. Вони кружляють так низько, що крилами нібито торкаються води. У глині стрімкого протилежного берега гнізда ластівок. Там вони вигодовують своїх пташенят.</span>
У казці-новелі Гофмана "Крихітка Цахес" розповідається про виродка Крихітку Цахеса,який наводив оману на людей,і використовував свої чари для отримання великих посад у владі.Центральним героєм у казці постає Цахес,проте крім нього багато розповідається і про Бальтазара-студента професора Моша Терпіна,в дочку якого Бальтазар палко закоханий.Проте коханню Бальтазара і Кандиди(дочки Моша Терпіна) всіляко перешкоджаює Цахес:то він ганбить Бальтазара,який читає ліричні вірші до Кандиди,то ганьбить друга Бальтазара,музікантів,видаючи чужі таланти за свої.Звичайно,у кожній казці зло повинне бути покараним,тому Бальтазарові допомогає вірний друг-Фабіан,трохи нудний і нахабний,проте вірний своєму другові а також чарівник Проспер Альпанус.У казці,як я вже зазначила,досить чітко простежується любовна лінія:заради своєї коханої Бальтазар ладен жити хтозна де,ховаючись від людей Цахеса,і арешту за "проникнення" в будинок Моша Терпіна і Кандиди,де сидить потворний Цахес,і цілує руки прекрасної дочки професора.Також Бальтазарові всіляко допомагає магія і чари Проспера Альпануса.Проспер Альпанус роказує Бальтазарові як подолати згубні чари Цахеса,які подарувала Фея Рожа-Гожа.Висмикнувши 3 магічні волосинки з голови Цахеса людство ніби "виходить зі сну",починає проганяти Цахеса з будинку,де повинні одружитися Цахес та Кандида.В країні розпочинається мир.Кандида і Бальтазар одружуються,і мирно та злагоджено живуть в будинку Проспера Альпануса.
Твір
Еней – син Венери і Анхіза, народився у Трої. На початку поеми Еней, як і інші троянці, на мою думку, постає легковажним козакком, який «удавсь на всеє зле проворний, завзятіший од всіх бурлак». Він мав досить міцне козацьке здоров’я, оскільки часто на різних бенкетах пив не по одній чи дві чарки. А доки не «напали перелоги, опухли очі, як сови, і весь обдувся, як барило, було на світі все немило». Також Еней легко розбивав серця дівчатам, зокрема Дідоні, яка через нього потрапила в пекло, здійснивши самогубство, а він сказав: «Нехай їй вічне царство, мені же довголітнє панство і щоб друга вдова найшлась!» Цим показавши свій егоїзм і себелюбство. У другій частині поеми Еней постає видатним полководцем, проти якого збунтували латиняни і Турн. Він не спить ночами, роздумуючи над боєм. Талант дипломата показує у поході до аркадян, які не відмовили йому в допомозі. Піклується про свою дружину. Зокрема, як Низ і Евріал
сказали, що ідуть у ворожий табір, то він «до боку Низа прив’язав свій палаш Для милого Евріала не пожалів того кинджала, що батько у дідони вкрав.» Еней – це збірний образ запорозького ватажка, в якому відображене деякі національні риси українського характеру. Підсилює образ Енея троянці-запорожці, що щиро люблять рідну землю і готові піти за ради неї на смерть. Також вони виступають працьовитими і розумними, чесними і благородними. Найбільш яскраві особистості із троянців це Низ і Евріал: «Хоть молоді були та гожі і кріпкі, храбрі, як харциз. В них кров текла хоть не троянська, якась чужая-бусурманська, та в службі вірні козаки.» «Сей Євріал був молоденький, так годів з дев’ятнадцять мав, де усу буть, пушок м’якенький біленьку шкуру пробивав; та був одвага та завзятий, силач, козак лицарковатий.» Він із Низом забрались до ворожого табору і перерізали чимало ворогів, але природа їм зрадила і їх, зловили, вбили. Отже, вони померли не шкодуючи життя за чужу країну і свободу.
<span>бути на коні - це означає, здобути перемог, оволодіти ситуацією, бути творцем</span>
Н.в. сорок вісім
Р.в. сорока восьми (вісьмох)
Д.в. сорока восьми (вісьмом)
З.в. сорок вісім (вісьмох)
О.в. сорока вісьма (вісьмома)
М.в. сорока восьми (вісьмох)
Н.в. сто тридцять дев'ять
Р.в. ста тридцяти (тридцятьох) дев'яти (дев'ятьох)
Д.в. ста тридцяти (тридцятьом) дев'яти (дев'ятьом)
З.в. сто тридцять (тридцятьох) дев'ять (дев'ятьох)
О.в. ста тридцятьма дев'ятьма (дев'ятьома)
М.в. ста тридцяти (тридцятьох) дев'яти (дев'ятьох)
Н.в. п'ятсот шістдесят чотири
Р.в. п'ятисот шістдесяти (шістдесятьох) чотирьох
Д.в. п'ятистам шістдесяти (шістдесятьом) чотирьом
З.в. п'ятсот шістдесят (шістдесятьох) чотири (чотирьох)
О.в. п'ятьмастами (п'ятьомастами) шістдесятьма (шістдесятьома) чотирма
М.в. п'ятистах шістдесяти (шістдесятьох) чотирьох
Н.в. дві тисячі дев'ятсот дев'яносто
Р.в. двох тисяч дев'ятисот дев'яноста
Д.в. двом тисячам дев'ятистам дев'яноста
З.в. дві тисячі дев'ятсот дев'яносто
О.в. двома тисячами дев'ятьмастами дев'яноста
М.в. двох тисяч дев'ятистах дев'яноста
