Високе дерево, синє небо, ворожий кінь, довгошиїй гусак, пізня година.
Н. високе дерево, синє небо, ворожий кінь, довгошиїй гусак, пізня година.
Р. високого дерева, синього неба, ворожого коня, довгошийого гусака, пізньої години.
Д. високому дереву, синьому небу, ворожому коню, довгошийому гусаку, пізній годині.
Зн.(так само як і Н.)
Ор. високим деревом, синім небом, ворожим конем, довгошиїм гусаком, пізньою годиною.
М. на високому дереві, у синьому небі, на ворожому коні, у довгошийого гусака, у пізній годині.
1)гордиев узел - так говорят о сложном, запутанности деле
2)например в интернете часто пишут о пробках на дорогах о том что на улицах стоят километровые очереди машин и доехать вовремя, скажем от вокзала просто невозможно.
3)вот и говорят, что давно пора разрубить этот гордеев узел, то есть решить решить эту транспортную проблему
Это неопределенно-личные предложения
Остальные определенно-личные
Верба — одне з найпоширеніших дерев в Україні й одне з найулюбленіших,
бо про вербу та калину складено дуже багато пісень, а ще кажуть: «Без
верби і калини нема України».
Ще довкола лежить сніг, а верба
вже віщує весну. Є така приповідка: «Зацвіла верба — прийшла весна».
Пухнасті вербові котики — це така вражаюча дивовижа, що до кожної
сіренької чи біленької бруньки приглядаєшся: чи не зблиснуть там
оченята, бо котики ж!
Про вербу існує безліч повір'їв, легенд,
приказок, різних оповідок. З народних уст можна почути ліричні розповіді
про вербу, яка є символом родючої сили, пробудження природи, України,
батьківщини. А ще розповідають різні страшні історії про старі сухі
верби, в дуплах яких поселяється нечиста сила.
У народі кажуть:
«Там де живе верба, житиме й річка», «Де срібліє вербиця, там здорова
водиця», тому криницю копають завжди під вербою. Вербові гілки освячують
напередодні Великодня у Вербну неділю. Галузками б'ють один одного,
приказуючи: «Не я б'ю, верба б'є, за тиждень — Великдень». Бажають:
«Будь здоровий як верба».
Верба оспівана в піснях, переказана в легендах, вона й справді є одним із символів України.
Вітер підхоплював опалі листочки і тихенько котив їх дорогою