Епітети: особливі пахощі, гарячий лой, суха кошара, батьковий чабанський дух, денна сліпуча спека, вечірня далека невідома красуня зірка, прадавнє козацьке сонце, місячна ніч, зоряний степ, запашне повітря.
Метафори: спочиває степ, сизіє, бузковіє, гасне, набираючись прохолоди; Вечірня зірка алмазно світить з неба; Світлою порошею курить Чумацький Шлях.
Порівняння: Тиша, тиша, мов на дні океану; пісня тане далека, наче крізь сон.
1.Він знає напам’ять майже всі ті вірші, які вчила в гімназії його сестра
2.Прийми ж від робітників усього світу в подарунок на пам’ять ось цей золотий меч з написом.
3.Простір між стовбурами, пронизанний світлом літнього сонця, без упину манив загадковим затишком
4.Зелмля на прощання усміхнулась-і потемніла.
5.Вікна школи відчинені навстіж.
У тістому лісі, біля схилу, що вів до річки, простягла свої білосніжні пелюсточки до сонечка маленька конвалія. Цього ранку на спів її дзвіночків прилетіла перша весняна бджілка. Вона пильно придивилась до молодого зеленого листячка і тоненького стебельця і сіла поряд на гілочку. Звабивий аромат конвалії скружив її голівку. Обережно бджілка запитала конвалію:
- Звідки ти взялась тут?
Вітер похитавши дзвіночками конвалії, відповів тихим дзенькітом:
- З"явилась вона тут, від загубленої чистої сльози молодої дівчини.
-Тому ти, напевне, така ніжна і беззахистна?
- Так. Хоч сонечко і гріє, та мені тут сумно самій. Навколо високі дерева, що я навіть не бачу їх верхівок і більше нікого, - журливо відповіла конвалія.
Бджілка ще ближче підлетіла до конвалії і запропонувала їй свою дружбу. Конвалія зраділа і всміхнулась. Тепер вони щодня перешіптуються між собою. Про весну і її красу<span>Ⓐ</span>.
1.Я залишаю ваші слова
2.мОЄ ЗАКЛЮЧЕННЯ НАСТУПНЕ
3.Я наполягаю на звільненні Петренка з посади
4.Я дійшов до такого висновку
5.Я не раз підіймав питання про підвищення зарплатні
6.Ця .пропозиція заслуговує уваги
далі ненапишу бо спішу
Гірка правда краще ніж солодке брехня.Багатому щастя а вбогому трясця.Думка-найхуткіша,земля найсильніша,сон наймиліший.Руки білі а сумління чорне.Від малих дітей болить голова а від великих-серце