1. Вона збирала квіти, а він складав їх у корзини.
2. Що це за пісня грає і хто її співає?
3. За річкою виднівся степ, а трохи далі розташувались гори.
4. Діти гралися, поки їх батьки готували святкову вечерю.
5. Анастасія зламала іграшку, яку так довго робила Катерина.
6. Місяці кликав до себе зірок, котрі весело бігали по небу.
Привіт подруго. Я пам'ятаю, що ти мене запрошувала до себе в гості. На жаль я не зможу приїхати, саме зараз накопичилось багато справ, тому маю залишатись вдома. На думку спала цікава ідея. Може ти приїдеш до мене? До речі, мені дали два квитки в кіно коли зустрінемось обов'язково підемо.
Ответ:Привет, друг. Слушай как ты отдохнул там? Он: Все отлично, мы с экскурсоводом пошли в магазин, и я купил конфету Рошен и отдал учительнице. А как у вас тут в школе? Я: в школе, ну такое, щяс бы отдых.
Объяснение:
За такой диалог 9 поставили, ток переведи текст
Безлюдний берег здавався таким, як і колись у дитинстві, як ча сом бачив
він у снах, у кучерявих верболозах, що подекуди припадали до води,
купаючи у Пслі свої зелені чуби. А далі вигрівалися піщані висипи, немов
вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл і зелена
рута.
Зелений острів. Так здавна люди звали мальовниче урочище в
межи річчі Псла і Хортиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж
на весні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своє
рідне море, у якому купалися дерева, неначе зелені вітрила шаланд. Усі
довколишні луки залиті водою, і тільки в середині травня ріки входили у
свої береги. Та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було переплисти на
човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ.
Тихе
чарівне місце. Трохи далі від Псла над розплесканими озерця ми й
затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Де-не-де темною
стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль із
золотими китичками і розливав довкола ніжні пахощі.
<span>І докоряв
собі Береговець, що малював іноді казна-що, вигадував не існуюче. Або ще
й гірше: крутився в щоденній суєті суєт, марнував час.. . І, може, від
того не знав радості й щастя творчості.</span>
Цей хлопець чепурніший за мене
