Два́дцать- [двац:ат']- 2 слога,
д-[д]:согласный, парный звонкий, парный твёрдый
в- [в]:согласный, парный звонкий, парный твёрдый
а-[а]:гласный,ударный
д-[ц:]:согласный, непарный глухой, непарный твёрдый
ц-—
а→[а]:гласный,безударный
т→[т']:согласный, парный глухой, парный мягкий
ь--
букв—8, звуков—6
Осінні пасмурні дні часто супроводжуються дощами. Сіре важке небо сумно плаче за літнім лагідним сонцем. Дощ дрібно сіє свої срібні краплинки, що танцюють блюз. Вологою перенасичене повітря і земля. Пожовклі трави низько нахилилися від важких крапель дощу. Він вистукує свої мелодії на моєму підвіконні, на даху і я цілий день слухаю цю музику осені. Листя вже давно зірвав вітер з дерев, воно лежить рудим м’яким килимом у саду.Мокрі тонкі віти спросоння,шкребуться у моє вікно. А дощ зрання, все ллє і ллє безперестанку утворюючи велетенські калюжі і струмки.
Що не треба жадати іншим людям смерті, хвороб і тд.
Треба всіх людей поважати.
О Панно, ваші очі нагадують мені океани.
Люди плутають диво та оптичну ілюзію.
Хлопці вирішили допомогти бабусі скопати город, аж раптом у землі вони знайшли скарб.Спочатку хлопці не могли повірити своєму щастю і продовжували викопувати скарб ще швидше. Коли вони дісталися до дна, вони побачили зовсім маленький ящичок з замком. Хлопці дуже засмутилися, адже вони не знали як відкрити скарб. І вони вирішили на допомогу покликати бабусю. Коли бабуся прийшла на город, вона дуже зраділа, що хлопці викопали їй таку велику яму, адже їй така і потрібна була. Але коли вона дізналася, що вони знайшли, вона дуже здивувалася. Їй теж було цікаво, що всередині і тому вона взяла коробку і попрямувала до свого сарай, щоб відкрити її. Хлопці пішли за нею. Бабуся дуже довго намагалася відкрити коробку, і нарешті у неї це вийшло. Вони все стривожено чекали відкриття скарбу, вони хвилювалися і раділи одночасно. Коли коробка відкрилася, хлопчаки прокинулися. Насправді це був сон. Вони засмутилися, але все ж вирішили допомогти бабусі.