Моя мама вимивала підлогу,побачила гроші і перепитувала вона всю сім'ю
Ніч- це частина доби, після якої завжди наступає ранок. Іі тривалість на протязі року міняють , взимку вона довша , а влітку коротша. Саме через , це люди переводять годинники. Ніч - це пора, коли на темному - темному небі з'являться зірки, зоряна ніч навіює людей
На роздуми, а митців насичує натхненням. Цей проміжок часу чарує нас своєю таємничістю і осінню , і взимку , і в будь яку пору.
В цьому році така кількість збіжжя, що аж дух захоплює!
Моя вулиця
Знайте кожна людина живе на якісь одні вулиці. Моя вулиця найкраща для мене. Вона чиста, красива, доглянута. Я кожно дня підмвтаю її щоб було приятно знаходитися на ній адже для людини не буде приємно коли брудно, грязно, темне. Яка вулиця така й людина. Я стараюсь тоглядати за своєю вулицьов але не завжди виходить. У мене не так багато часу щоб її дуже красиво прикрасити. Я люблю снаходитися на свої вулиці, гратися з друзями, сестрою і братом.
Літом вона зелена від рослин, яких я з родиною посадила. Я дуже сильно чекала поки все виросте стане красивий кольоровим. А зимою вно покривається білою ковдрою и все спить під снігом. Але все одно є люди які забруднюють вулицю і мені дуже не приємно, тому що я з родиною намагалися щоб все було красиво. Але як можу говурю до тих людей і прошу щоб вони помагали прикрашати вулицю а не забруднювали. Деякі люни не слухали нас але нічого. Ми добилися чого ми хотіли.
Біла, тендітна хмаринка легенько пливла собі по небу. Вона аж сяяла від радості: їй вдалось покинути маленький ставок, де ця мала хмарка була звичайною водою.Їй навіть не хотілось згадувати, яким сірим і буденним було її життя в ставку. Особливо в той час, коли він покривався кригою. "Ні, я туди ніколи не повернуся!—затято мовила вона.—Я тепер вічно житиму серед гордих зірок".
Та раптом, налетів вітер-пустун на беззахисну хмару, підняв її високо-високо і закрутив у шаленому танці. Від несподіванки хмарка аж побіліла, нахмурилась-нахмарилась. Зробилося їй не по собі від такої безцеремонності. Вона образилась і гірко-гірко заплакала…