Мати - берегиня роду
<span> Мати, матінко, матуся - ці слова знайомі мені з самого дитинства. Від них віє спокоєм, теплом, добротою... З перших кроків життя мене оточувала материнська любов та ласка. Перші вірші та байки Глібова читала мені матуся, вона повела мене у дитячий садочок, а потім у перший клас. Так почалося моє навчання. Мати завжди була зі мною поруч: і в радощах, і в труднощах. </span>
<span> Хто, як не мати, оберігає нашу родину від злих вітрів і лихоліття; дає нам мудру пораду у нашому складному житті; захищає нас від невірного кроку? А так легко помилитися і піти не тою стежкою, а ще й гірше зламатися і перекреслити усі матусині мрії. </span>
<span> Кожна мати радіє успіхам своєї дитини. Спочатку це перші літери рідною мовою у твоєму зошиті, потім ти починаєш писати речення, які складаються у твір. Яка це радість для матусі, коли ти напишеш свій перший вірш і він обов'язково буде присвячений їй, твоїй матінці, твоїй берегині. І ось до твоєї родини прийшло свято - ти закінчив школу, і перед тобою простеляється багато шляхів... так обери свій єдиний шлях на все життя, отримай ту спеціальність, що тобі подобається, не розчаруй свою матір. А вона буде радіти за тебе. Покидаючи материнську оселю, не забудь озирнутися і подякувати їй за все добро, що вона зробила для тебе... </span>
Одного разу жив собі в одному будинку кіт Мурко, а в норі миша Джеффрі. Вони завжди ворогували. Але після того як вони знайшли собі подружкою сварки припинилися. І далі вони жили мирно...
Мій віхідний день
Сонечко,посміхаючись прокидається,разом зі мною. За вікном дерева купаються в теплих лучах. Я збираюсь на тренування і в мене гарний настрій.С восьмої години ранку до обіду буду бігати,стрибати...
Полудень час смачненько попоїсти та відпочивати.
Та вже вечір наближається : жовто-гаряче сонечко огортає своєю любов'ю. Природа неначе шепоче.Кіт-воркіт ніжиться та насолоджується останніми променями.
Ввечоріє зіроньки,неначе іскри стріляють. Луна посміхаючись,освічує небо.
На добраніч,пішов я спати.
Як відомо не завжди потрібно слухати те, що тобі радять інші. Адже ніхто крім самої людини не може порадити зробити щось правильно або виідно.
Тим паче у учасному суспільстві люди роблять все на власну користь і їхні поради,можуть спричинити ще гірші наслідки.
Я вважаю,що потрібно висловлювати дійсно важливі речі лише в тому випадку,коли людина впевнена у своїй правоті.Адже інколи те,що ви скажете, може дійсно принести шкоду людині. Є дуже правильна приказка : " Сім раз відмір,а один відріж".
Саме так і потрібно чинити. Замислюйтесь над тим ,що ви говорите і нехай це буде,щось розумне,адже слово не горобець,вилетить не спіймаєш