<span>Відокремлені члени речення.
</span>
1)
ОЗНАЧЕННЯ
<span> в) Жовте листя, |на вітрах розвіяне|, поховала у
снігах зима.<span>
</span></span><span><span>2)</span> ПРИКЛАДКА
</span><span> Д)
Соняхи, |щирі <span> огнепоклонники|</span>, сходу кивають
златоголово.<span>
</span></span><span>3)<span> ОБСТАВИНА</span><span>
</span>
Б) |Обнявши руками стовбур осокора|,<span> я відразу ж заснув і так спав до ранку</span>.
<span>
4)</span><span> ДОДАТОК
</span></span><span><span> </span>г) Нікого
тут нема, |крім мене й господині|<span>.</span></span>
Сім'я - це найдорожчі і близькі люди. Для мене сім'я починається з мами. Мамина ласка, ніжність, тепло оточують нас з перших днів життя. Мама - берегиня домашнього вогнища. На її тендітних плечах тримається весь будинок: їй після роботи потрібно приготувати, нагодувати, прибрати, допомогти зробити уроки і ще зробити багато справ. Іноді дивуюся, як мама все встигає! У нашому домі завжди тепло, затишно і мені, і татові, і гостям, і навіть тваринам.
Надвечір'я ,перевіз,зберігати, робітник,захід, прізвисько,корінчик, зачіпати, очікує, рів, щічка,невід, радісно, Канів,прізвище, брід,<span>пірце.</span>
<span>1. У повітрі тихо; туман чи кіптява зависли у ньому, здіймаються над степом димчастим пологом; темні тіні стеляться довгими поясами від
заходу аж до сходу (Панас Мирний).
</span><span>2.
І знову сенс людського «бути» Стає прозорим, як сльоза: Повітря студного вдихнути І теплим видихнуть
назад (Л. Талалай).
</span><span>3.
Якого листя вчора намело<span> –</span>
раптово осінь відчинила двері… (В. Підпалий).
</span><span>4.
До мого вікна підійшла весна, розтопилася
на шибці квітка льодяна (Д. Павличко).
</span><span>5.
У моїй голові вже визріла думка:
почнуться зимою роботи в полі – піду
в бригаду.
</span><span>6.
Весна таки поставила на своєму:
відкрутили холодні північні вітри,
припинились ранкові заморозки,
настало тепло.
</span><span>7.
Не учитель приганяє учня до діла – сам
учень повинен обрати для себе роботу (Із творів Ю. Збанацького).
</span>
8. Жорна м’яко шамотіли по зерні; кіш трясся, як у
пропасниці; вгорі щось жалібно скрипіло (М. Коцюбинський).
<span>9.
Пролунав постріл з гармати – військо
стало шикуватися в дві лінії (Ю. Мушкетик).
</span><span>10.
Навіть сліди людини затерті й закриті: поле сховало стежки і дороги (М.
Коцюбинський).</span>