Хто в роботі, той і в турботі
1)Н - синє море, темна хмара, материнська любов, українська пісня, козацька сила, близька дорога.
Р - синього моря, темної хмари.
Д - синьому морю, темнії хмарі, материнській любові, українській пісні, козацькій силі, близькій дорозі.
З - синє море, темну хмару.
О - синім морем, темною хмарою.
М - на синьому морі, на темнії хмарі, на материнській любові, на українській пісні, на козацькій силі, на близькій дорозі.
2)З'їдять [з'йідйат'].
3)не могу сказать, извини.
4)дивний -.
5) прем'єра, святкувати, рум'янець, роз'єднати, сузір'я, рюкзак, з'їв, свято, в'яже, кав'ярня, повітря, рядно, з'їхалися, вітряний, поляна, здоров'я, зв'язок, обов'язок.
6)Господарська(прикметник) діяльність(іменник) людини(іменник) шкодить(дієслово) природним(прикметник) водоймам(іменник)
Ведмідь взимку спить. В гнізді задумався журавель.Зимою земля відпочиває. Дрімає темний, величний ліс. З неба на землю, падають сніжинки.
Вибирай, що сподобалося найбільш
Вірш
<em>Ух і Ох</em>
Ми на груші, —
Ух!
Раптом чуєм:
—Гух! Потім тільки
—Гець!
Що воно за грець?
Подивились:
— Ox!
To ми далі вдвох! <em>(Г. Бойко.)</em>
Ходить птиця по садку і співа: “Ку-ку-рі-ку!” (М.Познанська.) “Дзум-дзум-дзум!” – дзвенить сопілка. Це прокинулася бджілка. (Н.Забіла.) А гусак до мене: “Ш-ши, звідси, хлопче, поспіши!” (В.Паронова.) Тих коралів у індика низка он яка велика! “Гел-гел-гел! – кричить індик, - Без коралів я не звик!” (А.Григорук.) А завзятий дятел: “Стук!”- гострить дзьобика об сук. (В.Крищенко.)
Текст
В якийсь момент острів затихав. Але тиша німувала недовго, її проламував найнахабніший, найсміливіший, найбезталанніший голос. Мабуть, володар того голосу знав, що в інший час його ніхто не слухатиме. «Дзінь-дюр, дзінь-дюр-тьох», — оце і вся пісня. Поспішливо обзивався в другому кінці острова інший, трохи вдатніший, але теж невисокого польоту співак. Мабуть, брався вчити нездару. «Тьох-тьох, дзінь, лясь-лясь». Тоді враз, мабуть ображені, зривалися кілька... Тут перемішалися всі школи, тут змагалося безліч напрямків. І аж тоді, десь посередині острова, мабуть, на білій грушці, озивався справжній маестро. І хоч на ту мить острів дзвенів од співу, його пісня не губилася. Він озивався мовби ліниво, знехотя: тіох-тіох. Тоді захоплювався, віддавався на волю власного співу й бив у небо дзвінко, аж вставала в берегах луна: тіур-тіур-тіур, фіть-фіть-фіть, лясь-лясь-лясь-лясь! І цим останнім звуком запечатував вуха. — Народний! — сказав Ратушний, і Дащенко посміхнувся.
Йде спрощення т-н
Ненависний
Злісний
Кількісний
Радісний
Аванпосний
Масловий
Ремесловий
Міський
Щасливий
Корисний
Інтелігентний
Обласний
Захисний
Доблесний
Безсмертний
Умисельний