Н. п’ять тисяч вісімсот тридцять сім
Р. п’ятьох тисяч восьмисот тридцяти (тридцятьох) семи (сімох)
Д. п’ятьом тисячам восьмистам тридцяти (тридцятьом) семи (сімом)
З. п’ять тисяч вісімсот тридцять сім / п’ятьох тисяч вісімсот тридцятьох сімох
О. п’ятьма тисячами вісьмастами тридцятьма сімома
М. на … п’ятьох тисячах восьмистах тридцяти (тридцятьох) семи (сімох)
Н. три мільйона шість тисяч дев’яносто дев’ять
Р. трьох мільйонів шести (шістьох) тисяч дев’яноста дев’яти (дев’ятьох)
Д. трьом мільйонам шести (шістьом) тисячам дев’яноста дев’яти (дев’ятьом)
З. три мільйона шість тисяч дев’яносто дев’ять / трьох мільйонів шістьох
тисяч дев’яноста дев’ятьох
О. трьома мільйонами шістьма (шістьома) тисячами дев’яноста дев’ятьма (дев’ятьома)
М. на … трьох мільйонах шести (шістьох) тисячах дев’яноста дев’яти (дев’ятьох)
Н. чотирнадцять тисяч двісті три
Р. чотирнадцяти (чотирнадцятьох) тисяч двохсот трьох
Д. чотирнадцяти (чотирнадцятьом) тисячам двомстам трьом
З. чотирнадцять тисяч двісті три / чотирнадцятьох тисяч двісті трьох
О. чотирнадцятьма тисячами двомастами трьома
М. на … чотирнадцяти (чотирнадцятьох) тисячах двохстах трьох
Клен - кленочок ( суфікси : оч; ок)
Брат - братик ( суфікс: ик)
чорний - чорненький ( суфікс : еньк )
річка - річечка ( суфікс: ечк )
Пропоную скласти такий твір про весняні свята:
Я дуже люблю весну. У
цей час багато свят. У березні ми вітаємо матусь та бабусь із жіночим
днем. Згодом настає Великдень - релігійне свято, що відзначається
кожного разу у різний час. Я дуже люблю Великдень. Заздалегідь ми за матусею фарбуємо яйця та печемо паски. У день свята ми завжди відвідуємо церкву.
Травень
- найулюбленіший місяць року. Надворі ще не так спекотно. Починаються
травневі свята. Здається, що цей місяць - суцільний вихідний. Всі люди,
мов після зимової сплячки, виходять на природу. Весна - чарівна пора
року, яка стає ще гарнішою та веселішою завдяки святам.
А) безмежжя, емаллю, зілля, колосся, рілля, аквареллю, юнню;
б) радістю, ідейністю, діяльністю, наполегливістю, оленя, горобеня, обмеженістю.
Без краю рідного душа щемить, троянди в’януть, мовкнуть солов’ї.
Видіяють 10 частин української мови. ЇХ поділяють на самостійні та службові.
самостійні (повнозначні), оскільки слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі <span>членів речення</span>(підмет, присудок, додаток, означення та обставини) :
1) іменник — хто? що?
2)прикметник — який? чий? котрий?
3) займенник — хто? що? який? чий? котрий? скільки?
4) дієслово — що робити? що зробити?
5) прислівник — де? коли? чому? як?
службові (неповнозначні) слова не виконують синтаксичних ролей у реченні, до них не можна поставити питань, є незмінюваними:
1) сполучник
2) прийменник
3) частка,
