Схема розбору прикметника як частини мови
1. Слово для розбору.
2. Частина мови (прикметник).
З Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).
4. Група за значенням (прикметник: а) якісний — який?, має ступені порізняння; б) відносний — який?, не має ступенів порівняння; в) присвійний —чий?, не має ступенів порівняння; г) перехідний з однієї групи в іншу — вжи¬ий у переносному значенні).
5. Рід, число, відмінок (визначається за родом, числом і відмінком іменника,. від якого залежить прикметник).
6. Ступінь порівняння (нульовий, вищий, найвищий; показує міру ознаки; визначається тільки в якісних прикметників).
7. Форма (повна — стягнена або нестягнена, коротка).
8. Група за кінцевим приголосним основи (тверда має закінчення -ий у початковій формі; м'яка має закінчення -ій у початковій формі).
9. Синтаксична роль (найчастіше буває означенням і присудком).
Зразок розбору прикметників, використаних у реченні:
Пісня — найкраща зброя, що гартує бойовий дух, і найкраща забавка, що весе.гяе дуіиу.
Найкраща — прикм., почат. ф. — найкращий, яка?, якісн., жін., одн., Н. в., найвищ., повн., стягн., тв. гр., означ.