Трагічна подія в творі "Мишка" Б.Лепкого-це коли господарка збрехала бідній жінці , у якої була хора дитина . Казала : "Мої корови тільки молока дають ,як кіт наплакав " , а у самої багато молока було . За це мишка погризла гроші ...
Пролітали якось через широке подвір’я два горобчики.
Сіли на гілочку дерева відпочити. Та
засперечалися чий хвостик гарніший. Кожен себе тільки вихваляє, крила та хвостик розправляють. Їхню розмову почула сусідська кішка Мурка. Так голосно та захоплено горобці про себе говорили, що зовсім втратили пильність. Кішка вже облизуватися почала, уявила собі смачний обід. Нерозумні пташки ледве втекти.
Так хвальки позбулися своїх гарних хвостиків. Тепер вони ніколи не хваляться та не сперечаються.
<span>Послужила народна балада «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси», яку з сестрою Катериною співали у дитинстві. </span>
<span>Кінь і осел зустрілись на вузенькому мостику. Кінь каже ослові:
- Дай мені дорогу!</span><span>А осел уперся, ні з місця, і каже:
- Дай ти мені дорогу, я достойніший од тебе.</span>- Замовчи, нікчемо, - гордовито промовив кінь, - іще й ти здумав собою величатися! Дурнішого за осла в світі немає. Не дарма у людей поговірка склалась: "Дурний, як осел!" А кінь - розумна істота: я чоловікові приношу велику користь. Коней вчать нарівні з солдатами, і вони все дочиста розуміють, а ти що - дурний, як пробка.<span>- А ти хоч і розумний, зате богу противний, - каже осел, - ти такий ненажерний, що тобі корму ніколи не настачиш. Коли ховавсь Ісус Христос в яслах від розбійників, так ти все сіно пожер, йому нічим було прикриться і тебе за се бог прокляв, а я хоч і дурний, зате угодний богу. На мені божа мати їхала у Єрусалим, а ти що... Кінь має ослові уступать і повинуваться.
Ото вони сперечалися, сперечалися, один одному дороги не давали. А далі кінь із гордості кинувсь напролом, щоб збити осла з мосту, а самому пройти. Осел теж подався уперед, - і обидва полетіли у воду. Бовтаються в рівчаку і ніяк не можуть вилізти.</span><span>На той час біг по місточку собака, розпитав, з якої причини вони попадали, і сказав їм:
- Обидва ви дурні, гордість і тупість - між собою брати. Якби один з вас був учтивий, дав би іншому дорогу, то все було б по-доброму</span>
Разуму,поступкам,нуеще смелости