Любов — радість, любов — джерело натхнення. Споконвічна тайна людського буття. І щасливий той, хто спізнав у своєму житті силу цього дивного почуття. Від Ярославни, від «Слова о полку Ігоревім» через народний епос, поезію середніх віків і класику вічна тема любові прийшла до нас. Серця під впливом божественного почуття несуть дар життя і поезії… Петрарка, Шекспір, Шевченко, Пушкін, Франко, Леся Українка, Сосюра, Павличко, Ліна Костенко…<span>Людина, серце якої не плакало від солодкої муки, душа якої не боліла коханим ім’ям, не може зрозуміти цього прекрасного почуття. А якщо Бог нагородив її цим неоціненним скарбом, то народжується диво-поезія, якій судилося стати безсмертною. І не один закоханий повторював печальні Франкові слова, де і «розпука», і «невтишима тоска», де «любов… плаче так гірко». Кохання робить людину красивішою, облагороджує її. У душі виникає щось незбагненно-животворяще, народжується світ краси і величчя. Це любов водить сонце і світила, цс вона є володаркою усього досконалого, «любов душ. — це лад, це ум природи», — стверджують поети світової класики. Любов омиває наші серця цілющим дощем, ростить добро і завше стверджує в людині людське, вивищує нас над злом. Любов дарує хвили: ч радості, дарує світло і тепло. І ніхто не в силі від неї відмовитися, не прийняти її.</span>
Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе.
Він іде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в собі страх, перемагаючиінколи фізичне безсилля та хворобу. За віком він був нашим одноліткомАвтор розповідає про зустріч на базарі Климка та Зульфата зі своєю вчителькою, яка з малою дитиною опинилася в безвиході. З цього часу у друзів з'явилося благородне бажання допомогти їй, і вони беруть на свої слабкі плечі усі турботи про Наталю Михайлівну з Олею, стають їх опорою. Саме опікуючись їх життям у першу чергу, вирушає юний герой новели Климко у далеку дорогу. На ній Климко з шевцем рятує під час облоги на базарі незнайому дівчину від Німеччини, хоч міг поплатитися за це життям. Біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних і жорстокість та підлість інших.
<span>Пізніше ми бачимо Климка під час перебування у тітки Марини, яка виходжувала його в гарячці і хотіла навіть залишити в себе - всиновити. Але хлопчик, хоч йому і подобалося у доброї жінки, не погодився, бо відчував відповідальність за життя дорогих йому людей. Мені здається, що у цьому епізоді дуже виразно показується доброта і самовідданість людської душі .Після небезпечної дороги, після важких випробувань, сповнений радістю, повертався назад Климко з дорогоцінною сіллю. І тут підстерегла хлопчика невблаганна смерть, як підстерігала вона на тих воєнних дорогах багатьох його ровесників.Тут і скосила його черга з німецького автомата: "Він уп'явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав. А з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль..." Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. (вот пользуйся)</span>
Я вважаю, що поняття друг і товариш є різними. На мою думку, справжніх, щирих друзів у нашому житті є небагато, тому ми повинні цінувати кожну мить з ними.
По-перше, справжній друг не повинен брехати. Тому що відносини, які побудовані на неправді довго не протягнуть. Він повинен щиро радітити за твої успіхи і допомагати у скрутну мить. Яскравим прикладом, лицемірного друга є образ Грицька з роману П. Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". На перший погляд здається, дружба Грицька і Чіпки міцна, <span>але коли Чіпка добре хазяйнує, міцно стоїть на ногах, то Грицько йому добрий товариш, але варто схибити зі шляху – і «друга» як не було. Таких "друзів" варто остерігатися. Прикладом вірної дружби є дружба Низа та Евріала з поеми "Енеїда" І. Котляревського, де хлопці готові віддати один за одного своє життя.
Отже, без друзів у сучасному світі неможливо прожити, але друзів слід обирати дуже обачно</span>
Відважна: "Соломія все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю свою силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди."
Віддана: "Люди добрі, - благала Соломія, стоячи на колінах,- змилуйтесь, прийміть нас до хати...Ви ж бачите - пропадаємо...Чоловіка мого постреляного, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях..Я вам оддячу, я вам одроблю...Візміть усе, що маю..все...та не кидайте нас...Ось нате..."
Портрет: яскравий, багатогранний, глибокий образ української літератури
Думки, почуття, переживання: волелюбність, вірність простої жінки.
Риси характеру: вірність, самовідданість, хоробрість, відвага, сила духу, ненависть до гнобителів, щирість, душевність, здатність на самопожертву, оптимізм, енергійність.
