Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Тож збережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.
<span>1. Маленька хуха-Моховинка</span>
<span>2. Жито хухи</span>
<span>3. Зовнішність Моховинкки</span>
<span>4. Порятунок сосни</span>
<span>5. Нема де є життя</span>
<span>6. Велика та тепла хата коз</span>
<span>7. Самотність на душі хухи</span>
<span>8. Врятована Лиска </span>
<span>9. Нві друзі хухи</span>
<span>10. Злий дід прийшов до хати</span>
<span>11. Поранена моховинка</span>
<span>12. Захворілий дід у снігу</span>
<span>13. -Хухи не потребують подяки!</span>
<span> Лиш в праці варто і для праці жить</span>
<span> Праця є особливим елементом життя людини, що допомагає їй творити, розвиватися, пізнавати. Без неї ми не зможемо жити - стане занадто нудно. </span>
<span>Приклад 1. твір Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Є два образи, які можна праналізувати: Чіпка і Грицько. Чіпка був ледащо, лише з поодинокими проявами тяги до праці, що не скажеш про Грицька, який з таких же самих гірких умов дитинства, як і у Чіпки, зумів знайти вихід. Він працював багато і старанно. І результат - з одного боку нещасний Чіпка з його загубленою душею й втраченим майно, з другого - Грицько, з доброю дружиною, достатком в полі і в хаті.</span>
<span>Приклад 2. Григорій Сковорода - справжній геній філософії. Все життя працював не покладаючи рук. Писав для себе і для людей, і лише в праці бачив сенс життя. Його твори прямий доказ цьому. Особливо яскраво простежується ця тема в байці "Бджола і шершень".</span>
Проміж гілочок застряг маленький їжачок, що набрав собі на ігольчату спинку декілька грибочків, і тепер не в змозі поворушитись.
Василь : хлопець гарний , русявий , ідеальний , був чепурний , уси козацькі , очі великі , як зірочки , на виду рум'янний , моторний , звичайний ; жупан на нього синій і китаєва юпка , поясом з оглицької коломийки , у пляжкових штанях , чоботи добрі .
Маруся : Висока , пряменька , як стрілочка , чорнявенька , очиці - як тернові ягідки . брівоньки - як на шнурочку , личком червона , як гарненька роза , що в саду цвіте , а губоньки , як квіточки розквітають , як одна на ниточці нанизані .